10 відеоігор-зразків сучасного мистецтва

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва:

Незважаючи на те, що кожен світ — це міні-шедевр з власною концепцією, структурою, візуальним рядом і фізикою, — все-таки гру можна порівняти з неповторною творчістю Яцека Єрко (польський художник-ілюстратор, який створює свої твори в стилі неосюрреалізма — прим. ред).

2. Grim Fandango (Похмуре фанданго)

Grim Fandango — ультова відеогра в жанрі графічного квесту, кращий проект ігрової студії Джорджа Лукаса LucasArt.

Світ:

Світ Grim Fandango заснований на ацтекських міфах і легендах про загробне життя. Дія відбувається в схожому на гігантську корпорацію потойбічному світі. Коли в Країні Живих хтось помирає, з Країни Мертвих до клієнта виїжджає турагент — забрати душу і скласти план транзиту через чистилище в рай.

Гра стилізована під голлівудський нуар середини XX століття: місто мертвих потопає в корупції, скелети жіночої статі одягаються, як Інгрід Бергман в «Касабланці», а чоловічого — наслідують Хемфрі Богарта.

Це мистецтво тому, що не так багато художників зважуються так всеосяжно розкривати питання смерті, ще й з точки зору померлого. На колаж з тривожних пейзажів Країни Мертвих гравець, здається, дивиться очима Менні Калавера, головного героя. Такий хід занурює гравця в свої власні думки про те, чому ми боїмося смерті, зіштовхує з внутрішнім страхом перед незбагненним.

Головний герой вирішує піти проти системи — і є серйозний шанс, що зачарований його хоробрістю гравець також перегляне власне ставлення до життя, роботи і смерті.Це цікаво тому, що Grim Fandango ніби написана витонченим інтелектуалом: неперевершений гумор, оригінальний сюжет і незвичайні персонажі. Grim Fandango — стильна гра про кохання двох привидів за мотивами знаменитої «Касабланки». Гра для тих, хто думає.Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва:

Грати в Grim Fandango — все одно що читати роман Дешілла Хеммета (американський письменник і критик, засновник жанру «нуар») в холі будинку Бакарді (тепер офісна будівля в Гавані, побудована родиною Бакарді як перша будівля в стилі ар-деко) слухаючи Бенні Гудмена (джазовий кларнетист і диригент, «Король свінгу»).

3. Будь-яка гра від Shiny Entertainment за виключенням тих, що засновані на сюжетах кінострічок.

Shiny Entertainment — видавець і розробник відеоігор, заснований Девідом Перрі в жовтні 1993 року. Найпопулярніші ігри Shiny — це Earthworm Jim, MDK, Sacrifice

Світ:

У часи, коли трава була яскраво зеленою, небо — синім, а вода в річках була чистою, Shiny Entertainment створювали найбільш дивовижні, незвичайні та шалено цікаві ігри у світі. Починаючи з Earthworm Jim, MDK і до Sacrifice — кожне творіння Shiny було блискучим: дивовижні світи, лякаюче реалістичні, що існують в якійсь невідомій похмурій галактиці, де головні герої діють в рамках сюжету, повного несподіваних поворотів.

Це мистецтво тому, що:колекція Shiny апелює до іронії всередині кожного з нас: невпинні провокації починаючи з дрібних жартів на релігійну тему (Sacrifice) і до самоіронії в Earthworm Jim. Це темний, сюрреалістичний гармидер, де єдиним правилом є хаос, а метою — зловтіха.

Це цікаво тому, що In Wild 9 ви використовуєте телекінетичні рукавички, щоб кидати ворогів у гігантські молотарки. В «Месії», ви керуєте поліцією і використовуєте їх проти інших поліцейських. У MDK, ваша голова — пістолет. В іграх Shiny практично немає моментів, коли ви вбиваєте когось способом, використовуваним раніше.

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва:

Очевидна відповідь — це Дуг Теннейпел, творець «Земляного хробака Джима». Але якщо не брати до уваги комікси, то гра явно нагадує роботи Здзіслава Бексіньского (польський художник і фотограф, творчість якого не можна віднести до одного конкретного стилю, але настрій його робіт — досить похмурий) і Мішеля Ганьє (канадський художник-аніматор).

4. Limbo (Лімб)

Limbo — мультиплатформенна комп’ютерна гра в жанрах пазл-платформер і survival horror (дослівно на рус. виживання в жаху), розроблена незалежною датською студією Playdead в 2010 році. У 2010 році гра отримала два призи на Independent Games Festival за кращу візуальну стилістику і за технічне виконання.

Світ:

Лімб в католицизмі — це місце, де перебувають душі, що не потрапили ані в рай, ані в чистилище, ані в пекло. В лімб відправляються добродійні люди, які з різних причин не прийняли християнства.

Світ гри Limbo — ліс «на краю пекла» — чи найбільш гнітюче місце, коли-небудь зображене у відеоіграх. Чорний-чорний ліс, затягнутий густим молочним туманом, є фоном для подорожі маленького хлопчика в пошуках зниклої сестри.

Limbo — найбільш загадковий світ: у гри відкритий фінал, і фанати до цих пір сперечаються, в чому сенс їх містичного подорожі.

Навколишній світ, холодний і ворожий, створений настільки достовірно, наскільки взагалі може бути достовірною чорно-сіра гра про перше коло пекла: декорації, анімація, фізика, коливання трави виглядають дуже реалістично.

Це мистецтво тому, що Limbo впевнено «натягує кожен нерв гравця і без всяких репетицій витягує з них воістину дивовижну мелодію, в якій сплітаються воєдино страх і чарівність».

Під час свого шляху безіменний хлопчик, обличчя якого ми так і не побачимо, йде дорогою «проб і смертей»: через невірні рішень гравця він постійно вмирає. А тому змушує замислитися про себе, про свої спогади, про мрії.

Гра наповнена небаченою міццю, її прихований сенс розбурхує уми фанатів і критиків, які проводять паралель між моторошним світом чорно-білого сутінку, хижаків і смерті та реальністю.

Ніяких діалогів, написів, пояснень — гравець сам на сам зі світом Limbo. Можливо, саме тому сюжет так зачіпає людські почуття.

Це цікаво тому, що гра постійно тримає в напрузі і змушує максимально зосередитися на загадках та завданнях: адже один невірний крок — і хлопчик загине. Мінімалізм навколишнього світу і ембіентний звуковий супровід доповнюють відчуття переслідування і тривоги.

Гра постійно звертається до чогось особистого. Відсутність додаткових коментарів посилює ефект того, що відбувається на екрані: сцени з польотом на мусі, втечею від павука, і протистоянням з личинками дивують, приголомшують і зачаровують, створюючи абсолютно дивовижне почуття.

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва:

Аркада-головоломка Limbo дивовижно нагадує «Їжачка в тумані» Юрія Норштейна, а ось чорно-білий візуальний стиль навіює думку про схожість з роботами Тіма Бертона.

5. Portal (Портал)

Portal — комп’ютерна гра в жанрі просторових головоломок від першої особи 2007 року випуску.

Світ:

Події Portal розгортаються у всесвіті Half-Life (місце дії серії інших відеоігор), в Лабораторії дослідження природи порталів, тобто навколишній світ гри такий самий, як і в більшості творів наукової фантастики, — і це не головна перевага гри. Portal потрапила до цього рейтингу завдяки напрузі, яке наростає в міру розвитку сюжету, і атмосфері.

Грати в Portal — це все одно що спостерігати за кимось, хто приміряє хороший швейцарський годинник, усередині якого раптово пробуджується штучний інтелект та нападає на годинникаря.

Це мистецтво тому, що: з витонченістю і простотою майстри, розробники Portal отримують вигоду з унікальних особливостей навколишнього середовища гри, що дозволяє гравцям, взаємодіючи зі світом гри, поступово досягти повного розуміння сюжету. Ніколи раніше гравець не отримував у винагороду можливість побувати по іншу сторону матового скла, можливість проникнути у саме нутро гри.

Це цікаво тому, що гравці можуть впливати на сюжет, створюючи нові ігрові картки. Значною часткою оригінальності Portal обдарували сценаристи, створивши захоплюючий сюжет і незвичайних персонажів. У доповненні до всього Portal пронизана дуже смішним і оригінальним чорним гумором, що додає грі гостроти.

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва:

У пошуках компіляції гри і творів мистецтва важливо не шукати схожості тільки в результаті, — але і в процесі. Якщо ставити питання таким чином, — те, як зроблена гра, можна порівняти з творчим процесом Кубрика і Хічкока.

6. The Path (Тропа)

The Path — комп’ютерна гра, розроблена компанією Tale of Tales і випущена в 2009 році.

Світ:

Казка про Червону Шапочку за часів епохи психоаналізу і постмодернізму, обросла гігантською кількістю трактувань, а The Path послужливо зібрала всі версії під одним дахом. Світ the Path — це не тільки темний, таємничий ліс, який вабить героїню. У першу чергу, світ цієї гри — це героїні. Шість Червоних шапочок — це особистості, це живі люди. У кожної з них своя історія, своя доля, свої думки, свої почуття. У кожної з них — свій демон, і це не канонічний Сірий Вовк.

Це мистецтво тому, що:The Path — це взагалі не гра, в звичному розумінні цього слова, — це живе нагадування про те, що комп’ютерні ігри — мистецтво.

Автори пропонують розглядати свою незвичайну гру як певний досвід пошуку, відкриття, самоаналізу, своєрідне занурення в глибини підсвідомості, де сховані найпотаємніші страхи і бажання людини.

Ця гра — ілюзія проникнення в людський розум.Це цікаво тому, що вибір однієї з шести дівчат-героїнь різного віку з абсолютно різними характерами визначає, як буде розвиватися добре знайома історія. Гравець покликаний виступити повноправним співавтором дії, яка розгортається перед ним тут і зараз, і багато в чому залежить від сили його уяви.

Іронія The Pass в тому, що якщо героїні не звертають з доріжки, то ніякої гри, власне, і не буде: кожна з дівчаток благополучно повернеться додому. Але якщо все ж піддатися спокусам лісової хащі, то почнеться «спектакль про містику жіночого психозу».

Видаливши зі свого проекту все, що ми звикли бачити в комп’ютерних іграх (геймплей, ціль, виклик), бельгійці замінили ці елементи іншими, не менш важливими складовими: багатозначністю, загадкою, атмосферою.

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва:

Безумовно гра — це готичне трактування класичної казки, приправлене​символізмом авторства засновника психоаналізу Зиґмунда Фройда.

7. Bioshock (2007)

Bioshock — інтерактивна відеогра з багатими ілюстраціями 2007 року випуску або мовою геймерів — шутер від першої особи з рольовими елементами.

Світ:

Дія відбувається в середині минулого століття в утопічному підводному місті, побудованому для атлантів — великих підприємців, вчених, митців. Гравець виконує роль головного персонажа на ім’я Джек, що летів на авіалайнері, який після аварії падає в океан. Головний герой, виживши в катастрофі, потрапляє до підводного міста Захват, де зустрічає мешканців міста.

Вся принадність BioShock складається з двох складових — механіка та естетика. Щільність і деталізація навколишнього світу — безпрецедентні, так просто не буває. Кожен міліметр, кожен постер, кожні різьблені двері продумані і стоять на своєму місці, причому дизайнерський запал не вичерпується аж до фінальних титрів. Крім того, естетично і візуально це чиста насолоду.

Це мистецтво тому, що події відбуваються в період розквіту епохи ар-деко, і естетика гри вражає продуманістю і точністю: десятки класичних джазових стандартів (серед інших для вас співають Френк Синатра, Біллі Холідей, Коул Портер), коктейльні сукні, смокінги, роялі — події BioShock розгортаються в найбільш розкішній обстановці, яку тільки можна уявити.

На додаток до ідеально вивіреної атмосфери, BioShock — вражаюче продумана гра. Зустрічі з багатьма монстрами створені і сплановані так, що ви встигаєте дізнатися про них якісь жалисливі подробиці. Вся драматична принадність гри в тому, що ви воюєте з цілком реальними людьми.

Актори, музика, дизайн, тексти, діалоги — все це виконано, записано і зведено на вищому рівні. Тобто BioShock — це арт-хаус, виконаний з розмахом і бюджетом блокбастера.

Це цікаво тому, що розрахований на зрілу аудиторію Bioshock насичений літературним текстом найвищої якості: аудіощоденники героїв, театральні діалоги, вбудовані радіоспектаклі — такого в іграх раніше не було.

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва:

Гра створена під впливом філософії об’єктивізму Айн Ренд (письменниці єврейського походження з Росії); в сюжеті також є посилання на творчість італійського фантаста Ліно Альдані.

8. Fallout (серія ігор)

Fallout (Fallout (в перекладі з англ. радіоактивні опади або викиди) — культова комп’ютерна рольова гра, дія якої відбувається в світі, який повільно відроджується після ядерної війни. Перша серія була розроблена і випущена в 1997 компанією Interplay Entertainment.

Світ: дія гри відбувається в далекому ретрофутурістичному майбутньому (майбутнє на думку американців покоління 50‑х років XX століття), в пустотах (Wasteland), що виникли на місці західної частини США. Війна закінчилася ядерним вибухом, велика частина населення Землі вимерла. Деяким американцям вдалося врятуватися в притулках.

Крім людей світ гри населений мутантами. Крім того, мутантами є майже всі тварини (особливо відомі двоголові корови).

Розробники гри постаралися передати атмосферу руйнування, анархії і загибелі, що виникла після ядерної війни.

Це мистецтво тому, що сюжет і світ Fallout — справжня родзинка. Fallout відверто хизується дрібницями, які в сукупності надають його вигляду неповторний стиль. Зруйновані міста, в міру депресивний ембієнт і якесь мало не відчутне почуття тотальної безвиході. У цієї гри своя філософія, вона затягує, але ж це всього лише гра.

Це цікаво тому, що:

Головною особливістю ігрового процесу є те, що в ігровому світі гравець має повну свободу дій. З самого початку гри він опиняється в повному небезпек і пригод ігровому світі і може робити все, що хоче — подорожувати, спілкуватися, битися, виконувати завдання — звіряючись із сюжетною лінією лише для того, щоб не програти.

Сумувати, граючи в Fallout, не доведеться: гра рясніють всілякими пасхальними яйцями — різновид секрету, що залишається в грі творцями-розробниками.

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва: як роботи Роні Інгліша (один з найбільш впізнаваних художників сучасності, який створює свої твори на межі стилів поп-арт і постмодернізм).

9. 9: The Last Resort (Останній притулок))

Світ:

Ви успадкували розкішний готель «The Last Resort» після смерті вашого дядька Терстона. Відмінний будиночок, цілком затишний, правда, темний і страшний, ще й з привидами.

Особливістю готелю є наявність десятка дивних музичних пристроїв, які винайшов Терстон. Як тільки ви зайдете в готель, відразу стане очевидно, що всі постояльці живуть у страху перед парочкою близнюків-скватерів.

Вашим завданням стане розібратися з роботою музичних агрегатів, вигнати злісних постояльців і з’ясувати істинну причину смерті дядька.

Це мистецтво тому, що в 9 є безліч персонажів, палітра взаємодії між якими — багата. Ігровий світ наповнений дивними приміщеннями, об’єктами та істотами. Гра була розроблена з метою показати обмеженість фантазії людей і в той же час відкрити те, що існує за межами ординарного світу ідей.

Це цікаво тому, що герої гри говорять голосами знаменитостей; в озвучці брали участь Роберт Де Ніро, Джеймс Белуші, Шер, Джейн Розенталь, Крістофер Рів і два члени групи Aerosmith. Творчі натури внесли свою лепту: діалоги героїв цікаві й гумористичні. Сама ж назва гри та готелю часто обігрується в коментарях і головоломках. До речі, про головоломки: у грі їх дуже багато, навіть музичний фон грає не останню роль у квесті.

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва:

Гра заснована на творах Марка Райдена (американський художник, представник поп-сюрреалізму).

10. Katamari Damacy (Катамарі Дамасі)

Katamari Damacy — культова японська відеогра від Кейт Такахасі, видана в 2004 році.

Світ: світ Katamari Damacy — це химерно стилізована планета, де, як і в сучасній Японії, є рис, бамбук, схожа флора і фауна, але персонажі і обстановка гри рідко намагаються хоч якось бути схожим на реальність. Особливо неймовірний сюжет гри: Король Всього Космосу випадково знищує всі зірки і посилає свого сина, Принца (зріст якого всього п’ять сантиметрів), на Землю, щоб зібрати матеріал для відновлення галактики. Щоб зібрати цей матеріал, Принц отримує катамарі — магічна куля, до якої прилипає будь-який об’єкт.Це мистецтво тому, що яскраві кольори, прості форми і безмежний політ фантазії — це поп-арт в його найпрекраснішому прояві, це мотиви Уорхола і основна палітра Поллока на східний манер. Ця гра дозволяє гравцю знову зануритися у світ дитинства, коли навколо все чарівне і немає нічого неможливого.

Є думки, що Katamari — сатира на рекламу і конс’юмеризм.Це цікаво тому, що коли перекочуєш катамарі по різній місцевості, збираючи все більші і більші за розміром об’єкти від кнопок до гір (поки куля з об’єктів не стане досить великою, щоб стати зіркою), потрібно і стратегію продумати, і спритність проявити.

Гру можна порівняти з такими витворами сучасного мистецтва: як роботи Такаші Муракамі або скульптури Крістіана де Бруана (для більш досвідчених цінителів сучасного мистецтва).