Країни-лідери тютюнової промисловості

Навіть широка обізнаність зі шкодою паління не зупиняє споживання тютюну, особливо у країнах BRIC (Бразилія, Росія, Індія, Китай). Наприклад, у Китаї не лише споживають найбільше тютюну, а й купують найбільше цигарок, пише Даніель Воркман (Daniel Workman) на сайті suite101.com. Хоча не одними цигарками обмежується тютюнова промисловість.

Індія друга після Китаю за вирощуванням цієї культури, і 77% місцевого тютюну йде не на виробництво цигарок, а використовується для виготовлення тютюнових паст, жувального, нюхального тютюну чи сигар.

Тютюнова промисловість буде розвиватись, щоб задовольнити попит курців. Загалом річний випуск тютюнової продукції зріс із 4,2 млн. тонн у 1971 році до 6,9 млн. тонн у 1998 – 2000 роках. Згідно з даними Організації з сільського господарства та продовольства ООН (Food and Agriculture Organization of the United Nations), виробництво тютюнового листя у 2010 році зросте до 7,1 млн. тонн.

Країни, що розвиваються, у 2000 році виробили майже 79% світового обсягу тютюнової сировини. За прогнозами, до 2010 року вони вироблятимуть 87% тютюну. Китай збереже світове лідерство у цій галузі.

За період з 1998 до 2000 року експорт тютюну зростав на 1,98 млн. тонн щорічно. Фахівці FAO прогнозують, що до 2010 року ця цифра збільшиться до 2,2 млн. тонн щоічно.

Сьогодні країни, що розвиваються, забезпечують близько 65% світового експорту тютюну, все інше припадає на розвинуті країни. Варто зазначити, що економіки Зімбабве і Малаві дуже помітно залежать від експорту тютюнової сировини.

Оскільки нові технології обробки сирого тютюну дозволяють використовувати сировину нижчої якості, країни, що розвиваються, мають конкуренту перевагу і можуть збільшити свій вплив на світовому ринку.