Нові робінзони сучасності

1. Хосе Сальвадор Альваренга

Одна з останніх історій про виживання поодинці сталася два роки тому з рибалкою з Сальвадору Хосе Альваренгой.

Після 13 місяців вимушеного дрейфу у відкритому океані, Хосе винесло на крихітний атол Ебон, що в районі Маршаллових островів. Альваренга стверджує, що вижив завдяки тому, що ловив голими руками рибу і пив кров птахів.

Багато хто скептично ставлиться до його історії, так як чоловік був знайдений у відносно хорошій фізичній формі. Але мало хто сумнівається, що Хосе пережив справжню пригоду.

2. Александр Селкірк

Незвичайна історія виживання простого матроса Олександра Селкирка є найбільш вірогідним джерелом натхнення для написання знаменитої книги Даніеля Дефо «Робінзон Крузо».

Цікаво, що Селкирк є рідкісним прикладом людини, яка по своїй волі вирішила жити на віддалі від людської цивілізації.

Він вважав за краще залишитися на архіпелагу Хуана Фернандеса, недалеко від Чилі, оскільки висловив сумнів у надійності судна, на якому плив.

До свого чудесного порятунку, він провів більше чотирьох років на самоті на острові і таким чином навчився користуватися дарами природи. Хоча часом у нього були великі напади самотності, тим не менш після повернення Селкирк дізнався, що прийняв правильне рішення. Корабель, який покинув його на острові, так і не дійшов до пункту призначення, затонувши біля берегів Колумбії.

3. Ада Блекджек 

Народжена на Алясці, інуітка Ада Блекджек протягом двох років прожила на самоті на острові Врангеля в Північному Сибіру. Аді були потрібні гроші для лікування маленького сина.

Її найняв відомий полярний дослідник Вільямур Стефанссон, для роботи в експедиції в якості кухаря та швачки. Після того, як експедиція зазнала невдачі через погодні умови, відважна жінка залишилася доглядати за вмираючим від цинги чоловіком, інші покинули її, вирішивши спробувати знайти допомогу.

Ада Блекджек, яка не вміла стріляти з рушниці і розводити вогонь, навчилася виживати самостійно серед суворої природи Півночі. Її врятував в 1923 році колега Стефанссона.

4. Том Ніл 

Новозеландець Том Ніл, ентузіаст виживання серед дикої природи, добровільно залишився жити на самоті на острові Анкорідж на віддаленому атолі Суворова Островів Кука.

Там він провів цілих шістнадцять років, живучи на самоті на тропічному острові. Він увічнив свою історію в автобіографії «Острів для себе,» де детально розповідає про життя на самоті на тропічному острові.

5. Ернест Шеклтон

Однією з найбільш вражаючих історій виживання всіх часів є порятунок Ернеста Шеклтона і його команди. Шеклтон, глава Імператорської транс-антарктичної експедиції, і його команда стали на мілину на віддаленому острові Елефант біля берегів Антарктиди.

На цьому нещастя не закінчилися і корабель був розчавлений антарктичними льодами. У відчайдушній спробі знайти допомогу, Шеклтон і ще п’ять чоловік були спущені в шлюпці на воду. Вони вирішили спробувати пропливти 800 миль до найближчого населеного острова Святої Джорджії.

Незважаючи на те, що їм довелося плисти в самому неспокійному з усіх морів нашої планети, моряки змогли дістатися до острова всього за 17 днів. Пізніше Шеклтон повернувся на Елефант, щоб врятувати свій екіпаж, всі членам якого вдалося вижити до його прибуття.

6. Стівен Каллахан

Моряк Стівен Каллахан знаменитий тим, що в 1981 році 76 днів продрейфував в Атлантичному океані на надувному рятувальному плоту всього шість футів у поперечнику.

Після того, як в результаті зіткнення з китом його шлюпка зазнала аварії, Каллахан зібрав усе, що міг з потопаючого корабля, в тому числі рушницю і сонячну батарею для виробництва питної води.

Він вижив завдяки полюванню на рибу махи-махи і спинорога, а також ловлячи летючу рибу, молюсків і птахів. Пересуваючись за течією близько 1800 морських миль, він був врятований у острова Марі Галанте, на південному сході Гваделупи.

Його неймовірна подорож описана в книзі «За перебігом: Сімдесят шість днів, загублений в морі».

7. Маргарита де Ла Рок 

Маргариту кинув на безлюдному острові Демонів її рідний дядько. Острів знаходився в затоці Святого Лаврентія біля берегів провінції Квебек.

Як свідчить історія, побожний дядько-кальвініст засудив поведінку дівчини, яка завела собі коханця до шлюбу.

Маргарита де Ла Рок вижила, полюючи на диких тварин та переховуючись в печері, поки кілька років по тому її не врятували заїжджі баскські рибалки. Так вона змогла розповісти свою історію королеві Іспанії.

8. Отокічі

Чотирнадцятирічний Отокічі був юнгою японського транспортного корабля, який зазнав аварії під час шторму в 1832 році.

Хоча корабель спочатку тримав курс на один з японських портів, його прибило через 14 місяців в самій західній точці півострова Олімпік штату Вашингтон.

Після того, як троє залишившихся у живих члени екіпажу зійшли на берег, їх знайшли місцеві індіанці і поневолили. Зрештою їх передали Джону Маклафліну — главі Колумбійського округу, який послав трьох японців до Лондона в надії, що це допоможе торговельним відносинам з Японією.

Примітно, що Отокічі зміг повернутися на батьківщину лише в 1849 році — через сімнадцять років після аварії корабля.