Топ-10 проривів у медицині у 2008 році

10 проривів у медицині у 2008 році (TIME)

1. Нейрони, вирощені зі стовбурових клітин хворих на бічний аміотрофічний склероз Попри заборону урядів деяких країн на дослідження стовбурових клітин, клонування і вирощування нових тканин та органів, наука знаходить спосіб розвиватися всупереч перепонам. Найцікавіше, що вченим, які змогли виростити мотонейрони (рухові нейрони), не знадобились ембріональні клітини. Ідея перепрограмувати клітини шкіри людини на стовбурові та змусити їх перетворюватись на будь-які інші клітини спала на думку вченому з Кіотського університету Шиньї Янамаці у 2006 році. Нині ж американські вчені взялися вирощувати мотонейрони хворих на бічний аміотрофічний склероз. Це хвороба, що вражає нервову систему, невідомої етіології та поки що невиліковна. Спостереження за руховими нейронами, котрі вражає ця недуга, дасть можливість зрозуміти механізм пошкодження та його розвиток. Це допоможе створити більш ефективне лікування, можливо, до цілковитого одужання пацієнтів.

2. Значення запального процесу та рівня холестерину для серцево-судинної системи  Досі одним із основних чинників розвитку атеросклерозу, тромбоутворення та серцево-судинної патології вважали підвищений рівень холестеролу. Проте половина серцевих нападів трапляється у людей із нормальним рівнем холестерину. Британські вчені довели, що у людей із нормальним рівнем холестерину, але підвищеним рівнем С‑реактивного білка (маркера запального процесу в організмі) ризик інфаркту міокарда зростає. Науковці також показали, що знижуючи рівень холестерину за допомогою статинів та призначаючи протизапальну терапію, можна досягнути зменшення ризику інфаркту на 54%. Якщо призначати лише терапію статинами, ризик зменшується тільки на 20%. Зазвичай холестерин та ліпопротеїди відіграють важливу роль у бляшко- та тромбоутворенні в судинах. Однак запальний процес може сприяти тому, що бляшка чи тромб залишаться на стінці судини. Таким чином, саме від наявності чи відсутності запального процесу багато в чому залежить розвиток непрохідності судини та інфаркту серцевого м’яза.

3. Хірургія, що не лишає рубців  Може прозвучати дивно, але лікарі зараз чимало експериментують із оперативними втручаннями, що не залишають шрамів. При цьому доступ до потрібного органа здійснюють через рот, пряму кишку, піхву. Такі операції не обходяться без невеличких розтинів всередині порожнин, але їхня перевага в тому, що не порушується цілісність шкірних покривів. За словами вчених, це зменшує тривалість післяопераційного періоду та ймовірність зовнішнього інфікування рани, а отже, пришвидшує одужання. Прикладом таких операцій може слугувати паліативне втручання через гастроскоп хворим із патологією шлунка. За допомогою зонду лікарі мають доступ до органа, операція ведеться не руками, а маніпуляторами.

4. Портативний ДНК-аналізатор Справу Джеймса Вотсона, одного із винахідників структури ДНК, та Крега Вентера, який розшифрував геном, поширили у маси. Лише за $399 ви можете дізнатися про наявність у вас генів, що відповідають за 90 спадково обумовлених хвороб. Аналізатор використовує ДНК людської слини і шукає в ній гени, відповідальні, наприклад, за розвиток раку простати чи муковісцидозу. Звичайно, визначена таким чином схильність до онкопатології не означатиме 100% розвиток у майбутньому раку, однак дає можливість запобігти йому. Яким чином конкретний ген виявляється у тому чи іншому захворюванні, як відбувається взаємодія між різними генами – досі повністю не вивчено. У зв’язку з цим багато хто ставить питання про доцільність такого масового обстеження на нинішньому етапі розвитку генетики.

5. Відкриття нових генів, що відповідають за розвиток хвороби Альцгеймера На поточний момент не існує ні лікування, ні профілактики, ні методу діагностики хвороби Альцгеймера без застосування аутопсії. Однак є можливість вивчити гени, що відповідають за найбільш поширені форми цього захворювання. Хвороба Альцгеймера вражає сіру речовину головного мозку. Нейрони гинуть під дією білку амілоїду, що здатен до фібриноутворення. Вчені визначили нові гени, які відповідають за синтез білку, що допомагає утворенню синапсів (контактів) між нейронами. При хворобі Альцгеймера синтез цього протеїну припиняється. Вивчення цих генів дасть можливість ефективно лікувати недуги спеціальними препаратами, що спрямовано впливатимуть на синтез білку.

6. Вакцина проти п’яти хвороб в одній ампулі  Нова вакцина Pentacel імунізує проти дифтерії, правця, коклюшу, поліомієліту та гемофільної палички типу В. Вакцину випробували на 5000 дітей і зареєстрували тільки незначні побічні реакції у вигляді лихоманки, почервоніння чи припухлості у місці ін’єкції. Прищеплювати Pentacel’ом потрібно чотири рази за схемою: тричі у 2 – 6‑місячному віці та один раз у 15 – 18 місяців. Американці вчені підрахували, що застосування нової вакцини скоротить кількість уколів, що переносить малюк за 1,5 року життя, на 30%.

7. Маркери чутливості раку молочної залози до лікування  Генетичні маркери використовують не лише для діагностики онкозахворювань, а й для того, щоб визначити, як хвороба реагує на терапію. Дослідники вивчили роль маркерів раку молочної залози на терапію герцептином (Herceptin). Препарат ефективний для лікування пухлин, що мають білкові рецептори до нього, так звані HER2-рецептори. Тест визначає кількість геномного матеріалу – HER2-генів, наявного у зразку пухлини. Чим більше буде знайдено таких генів, тим кращий прогноз щодо терапії раку герцептином. Великі надії покладають і на інший онкотест – OncotypeDx, що визначає ризик рецидиву раку молочної залози та індивідуальну чутливість до хіміотерапії.

8. Аналіз крові для діагностики синдрому Дауна в ембріона  Найбільш достовірним методом діагностики синдрому Дауна у ненародженої дитини є амніоцентез. Шляхом проколу виконують забір амніотичної рідини, яка оточує плід. Однак така процедура стресова для плоду і збільшує ризик зриву вагітності. Медики знайшли спосіб визначати синдром за допомогою аналізу крові матері. Відомо, що частина клітин плоду проникає крізь фетоплацентарний бар’єр і потрапляє до кров’яного русла материнського організму. Ці клітини й використовують для діагностики ненормальної кількості хромосом. Тест проходить випробування, і крім можливостей діагностики синдрому Дауна дає змогу створити схожі методики визначення інших спадкових захворювань.

9. Пластирі проти морської хвороби для полегшення нудоти в онкохворих У хворих на рак від хіміотерапії розвиваються симптоми, схожі на морську хворобу. Одним із них є нудота. Лікарі вдалися до простого, але ефективного засобу – почали використовувати пластир від морської хвороби для полегшення такого симптому в онкохворих. У вересні Управління контролю лікарських засобів затвердило препарат Sancuso. Це пластир, що рівномірно вивільняє діючу речовину – гранісетрон, блокатор серотонінових рецепторів. Такий препарат можна знайти у різних формах – сироп, таблетки чи розчин для ін’єкцій. Однак використовувати пластир зручніше, до того ж, його дія триває протягом 5 днів.

10. Трансплантат – стовбурові клітини трахеї  Вперше в історії трансплантології іспанські лікарі пересадили хворій жінці трахею, вирощену з власних стовбурових клітин пацієнтки. Це перший випадок використання стовбурових клітин дорослої людини, взятих із кісткового мозку, для отримання нового органу чи тканини. Оскільки вирощена трахея не мала клітин, що зазвичай спричинюють реакцію відторгнення, 30-річна іспанка Клаудія Лорена Кастілло Санчес, яка хворіла на туберкульоз бронха (головного бронха, що є продовженням трахеї) уникнула прийому важкої імуносупресивної терапії. Вчені поки не наважуються широко запроваджувати першу вдалу практику і продовжують випробування. Минуло півроку з моменту операції, і жодних ускладнень у Клаудії поки не було виявлено. Мати двох дітей цілком відновила свої сили і нині повернулась на роботу.