Найвідоміші хакери усіх часів
Образ комп’ютерного хакера в уяві різних людей може набувати абсолютно різних втілень. Одні бачать його таким собі супергероєм, у якого в критичну хвилину завжди знайдеться дивайс, за допомогою якого він долає світове зло; іншим людям типовий хакер уявляється як жовторотий підліток, котрий знічев’я шукає розваг на свою голову.Хакери справді досить неоднорідна група людей. Їх часто звинувачують у завданні шкоди на мільйони доларів або ж підносять до небес, оскільки саме їм ми завдячуємо розвитком Інтернету й заснуванням технічних компаній-гігантів.Тут треба сказати, що хакери поділяються на дві (взаємопроникні) категорії: так звані «чорні» та «білі» хакери. «Чорних» ще називають крекерами (від англ. crack – розламувати). Крекери намагаються отримати особисту вигоду зі зламування програмних кодів. Саме про них ми читаємо у новинах про страшні кіберзлочини.«Білі» хакери не цікавляться такими приземленими речами як особистий зиск. Перед ними стоїть питання, гідне героїв Достоєвського: можуть вони зламати код чи не можуть? Зазвичай «білі» хакери заробляють на життя, працюючи на великі компанії. Втім, не можна однозначно стверджувати, що «білі» хакери зовсім не порушують законів. Проте роблять вони це, виходячи із суспільної користі, якої врешті й досягають.Враховуючи немалий вплив хакерів на життя кожної людини, що має вихід у Глобальну мережу, сайт ITSecurity уклав рейтинг найбільш відомих хакерів усіх часів.
Топ‑5 найвідоміших «чорних» хакерів (itsecurity.com)
1. Джонатан Джеймс (Jonathan James)
Джеймс набув скандальної слави, коли у зовсім юному віці його було засуджено до ув’язнення через хакерство. 16-річний Джонатан у своєму інтерв’ю зізнався, що він просто грався і розважався: «Для мене це було своєрідним викликом: чи можу я із цим впоратись?» Проте юнак був не настільки наївний, як намагався показати. Мішенями його зловісних планів були тільки відомі компанії. Він проник у сервер Defense Threat Reduction Agency – відділення американського оборонного відомства, що займається моніторингом ядерних, хімічних та біологічних загроз. На цьому Джеймс не спинився. Він пробрався у комп’ютерну систему НАСА і викрав програмне забезпеченні на $1,7 млн. В результаті НАСА була змушена змінити своє програмне забезпечення й зазнала збитків на $41 млн. Врешті-решт хлопчина, відомий як c0mrade, відбував піврічне ув’язнення під домашнім арештом. Йому заборонили використовувати комп’ютер із розважальною метою. Проте свої шість місяців він таки відсидів у тюрмі за порушення умов домашнього ув’язнення. А зараз Джеймс виріс і, найвірогідніше, має власну компанію із комп’ютерної безпеки.
2. Адріан Ламо (Adrian Lamo)
3. Кевін Мітнік (Kevin Mitnick)
Мітнік, який сам себе оголосив «хлопцем із постера для хакерів», пройшов через складний судовий процес. Американський Департамент юстиції назвав його «комп’ютерним злочинцем, якого найбільше шукали за всю історію США». Кевін починав як звичайний злодюжка – брав номери кредитних карток і чистив їх через Інтернет, а також нелегально влазив у телефонні мережі. Потім він проник у корпораціюDigital Equipment Corporation і викрав комп’ютерні програми. Побував він і у системі національної безпеки США. Врешті, після низки «подвигів», Кевін вліз у домашній ПК комп’ютерного гуру Цутому Шимомури. Це стало фатальною помилкою. Сьогодні Мітнік може облишити свою роль «чорного» хакера і стати корисним членом суспільства. Він відпрацював близько п’яти років в ув’язненні, а тепер став комп’ютерним консультантом, автором численних публікацій.
4. Кевін Поулсен (Kevin Poulsen)
Кевін Поулсен, відомий також як Dark Dante, вперше здобув визнання завдяки зламуванню лос-анджелеських телефонних мереж. Окрім морального задоволення і слави кмітливий юнак отримав новенький «Порш» і ще кілька приємних дрібничок. Пізніше Кевіна назвали «Ганнібалом Лектером комп’ютерних злочинів». Агенти нацбезпеки США почали переслідувати Поулсена після того, як він проник до бази даних ФБР і отримав доступ до засекречених даних. Проте його коником були телефонні мережі. Щоб допомогти бізнесу свого друга, який володів віртуальним ескорт-сервісом, він реактивізував старі телефонні номери ескорт-служб із «Жовтих сторінок», щоб виявити, хто користується їхніми послугами. Поулсена довго не могли упіймати, але врешті затримали у супермаркеті. Зараз Поулсен працює журналістом і обіймає посаду головного редактора видання Wired News. Його остання відома праця стосується виявлення сексуальних збоченців серед відвідувачів MySpace.
5. Роберт Таппан Морріс (Robert Tappan Morris)
Морріс, син колишнього працівника американського Агентства національної безпеки вченого Роберта Морріса, став творцем першої шкідливої комп’ютерної програми – черв’яка Morris Worm, що поширювався через Інтернет. Як результат – Морріс був першою людиною в світі, яку засудили за комп’ютерні злочини у 1986 році. Морріс написав код свого першого черв’яка ще у роки студентства у Корнелльському університеті. Свої зловмисні наміри він пояснив тим, що хотів дізнатись, наскільки великим є Інтернет. Черв’яку настільки сподобалось у Всесвітній мережі, що він почав активно розмножуватись і зіпсував близько 6 тис. машин. Роберта засудили до умовного ув’язнення, змусили виплатити $10,5 тис. компенсації. Зараз Морріс – штатний професор у Массачусетському технологічному університеті в лабораторії комп’ютерних наук і штучного інтелекту.
Топ‑5 найвідоміших «білих» хакерів (itsecurity.com)
1. Стівен Возняк (Stephen Wozniak)
2. Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee)
Бернерс-Лі уславився як творець World Wide Web. Він отримав численні нагороди з відзнакою «Технологія тисячоліття» (Millennium Technology Prize) включно. Ще студентом Оксфордського університету Бернерса-Лі зловили на спробі несанкціонованого доступу до мережі. Хлопцю заборонили користуватись університетськими комп’ютерами, і з такого скрутного становища він знайшов дуже простий вихід: склав власний комп’ютер із того, що було під рукою. Певно, жагу до технологічних новацій Тім увібрав іще з молоком матері, яка працювала на одному із ранніх комп’ютерів Manchester Mark1. Під час роботи у CERN, європейській лабораторії ядерних досліджень, Бернерс-Лі створив прототип системи гіпертексту, яка допомагала дослідникам легко обмінюватись інформацією. Пізніше він зрозумів, що гіпертекст можна поєднати із Інтернетом. Після створення глобальної павутини Бернерс-Лі започаткував об’єднання, члени якого працюють на розвиток ідей і стандартів всесвітньої мережі. Причому поширюють програми безкоштовно.
3. Лінус Торвальдс (Linus Torvalds)
Торвальдс є батьком Linux – ОС, що базується на Unix. Він називає себе «інженер» і стверджує, що в нього був дуже простий мотив для роботи: «Я хотів створити найкращу в світі операційну систему». Торвальдс починав на простому комп’ютері, для якого він удосконалив операційну систему – не без хакерства, звичайно. Серед його хакерських здобутків: викрадення текстового редактора, асемблера і кількох ігор. Згодом Лінус написав ядро програми Linux, використовуючи операційну систему Minix як джерело натхнення. У подальшій розробці кодів операційної системи брали участь різні програмісти, що відгукнулись на заклик Лінуса. На даний момент лише 2% ядра Linux написано самим Лінусом. Таким чином програміст започаткував рух за вільне програмне забезпечення у світі. Нині Лінус координує код ядра операційної системи, який прописують волонтери з різних країн світу. На честь Лінуса Торвальдса було названо астероїд, а сам автор операційної системи отримав звання почесного доктора Стокгольмського та Гельсінкського університетів.
4. Ричард Столлман (Richard Stallman)
Столлман має завдячувати своєю славою проекту GNU, який він заснував для розвитку вільної операційної системи. Його називають батьком вільного програмного забезпечення. Як зазначає сам Столлман, «відсутність вільного доступу до програмного забезпечення розділяє користувачів, забороняє або ж обмежує їхні можливості… Вільна операційна система призначена для людей, які мають змогу користуватись комп’ютером». Столлман, відомий також під іменем rms, починав із хакерської діяльності у Мічиганському технологічному університеті. Він працював «штатським хакером» у проекті Emacs та інших. Також він виступив із критикою обмеженого доступу до даних лабораторії: зламував її паролі, а потім надсилав повідомлення користувачам, що система паролів знищена. Згодом Столлман почав справжній хрестовий похід за вільне програмне забезпечення, який триває і зараз.
5. Цутому Шимомура (Tsutomu Shimomura)
