Міста, які зміцнюють світову економіку

Останні дані з Інституту Брукінгса нагадують нам, що нерівність часом залежить і від географічних координат. Вважається, що міста і мегаполіси зміцнюють як національну економіку, так і світову.

Але хто відіграє в цьому велику роль, а хто — меншу?

Для того, щоб дати відповідь на це питання, варто заглянути в звіт Інституту Брукінгса Глобальної MetroMonitor.

Він був створений дослідниками програми інституту Брукінгса на основі даних Oxford Economics, аналітичної інформації Moody і Бюро перепису населення США.

Четверте щорічне видання надає дані про господарську діяльність 300 мегаполісів з усього світу. Ці міста становили майже половину (47 відсотків) всього світового виробництва в 2014 році і майже 40 відсотків світового економічного зростання, у той час як в них живе всього 20 відсотків світового населення.

Наведена нижче таблиця з доповіді показує розрив між найбагатшими і найбіднішими мегаполісами у світі. Звіт базується на показниках ВВП на душу населення за 2014 рік.

Різниця між доходами найбагатших міст — Цюріха з 82410 доларами на людину і бідних — Калькутти, Індія, з 1110 доларами на людину, просто приголомшує. Вісімнадцять з двадцяти найбагатших мегаполісів планети знаходяться в Північній Америці чи Європі та їх внесок у світову економіку дорівнює трохи більше $ 69 300 на одну людину.

Найбідніші знаходяться в країнах Азії, на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці, де ВВП на душу населення становить в середньому трохи більше 4100 доларів.

Серед найбагатших міст Європи — Осло, Женева, Париж, Мюнхен, Дублін і Люксембург; в Америці — Сан-Хосе і Сан-Франциско, Хартфорд і Бріджпорт, штат Коннектикут, Бостон, округ Колумбія, Сіетл, Нью-Йорк, Калгарі, Портленд і Х’юстон.

Рейтинг мегаполісів, які показують економічне зростання міст, які розвиваються швидше або повільніше всіх, був створений на основі двох показників: відсотка зміни реального ВВП на душу населення і процентного показника змін зайнятості за рік.

Таблиця найбільш швидкозростаючих міст практично протилежна даними з першої таблиці: міста, які стрімко зростають, знаходяться в урбанізованих і розвиваються частинах Азії та Східної Європи.

Міста, зростання яких уповільнено, знаходяться в де-індустріалізованих частинах Європи та Північної Америки, з деякими вкрапленнями в Азії та Латинській Америці.

Мегаполіси з країн з швидкими темпами урбанізації в 2014 році показали збільшення їх економічної продуктивності на 4,0 відсотка, а зайнятості на 1,7 відсотка, у той час як мегаполіси в розвинених країнах показали більш скромне зростання на 0,8 відсотків у ВВП і зростання на 1,3 відсотка в сфері зайнятості.

Макао очолює список найбільш швидкозростаючих мегаполісів у світі. Це унікальний випадок: особливий адміністративний район невеликої економіки з великою кількістю казино. Розвиваються міські центри в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, і за рахунок цього, домінують у списку 21-го мегаполісу в топ-30. Слід зазначити, що Лондон — єдиний західноєвропейське місто серед 30 найбільш швидкозростаючих мегаполісів.

Найбільш повільно зростаючим мегаполісом в 2014 році став Бангкок. Але більшість самих повільно зростаючих мегаполісів перебувають у Сполучених Штатах і Європі.

Реальний темп зростання економіки мегаполісів перевищують темп росту національних економік. У доповіді Інституту Брукінгса наголошується, що одна третина з 300 найбільших міських економік світу росли швидше, ніж їхні національні економіки за темпами зростання ВВП і зайнятості населення.

Карти, наведені нижче показують тенденцію: сині точки представляють агломерації, які ростуть швидше, ніж економіки країн, в яких вони знаходяться. В той же час, червоні крапки є муніципальними районами, що ростуть повільніше за показниками ВВП або зайнятості, ніж країни, в яких вони знаходяться.Розмір точок відображає розмір самих економік мегаполісів.

Економіки великих міст підживлюють світову економіку. Рівень економічного розвитку широко варіюється в містах і мегаполісах. Мегаполіси в Сполучених Штатах і Європі мають набагато більш високі рівні економічного виробництва на душу населення, хоча деякі мегаполіси в країнах, що розвиваються показують більш високі темпи зростання.