Курйози та дивацтва

Шнобелівська премія-2026: закопані труси, тарганяче молоко та ще 8 відкриттів

Пісуар без бризок, 3D-друк комариним хоботком і наукове визначення поцілунку: усі десять лауреатів Ig Nobel 2026, вперше врученої в Цюриху.

36-та церемонія Шнобелівської премії в Цюриху
Фото: Armineaghayan / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Шнобелівську премію (Ig Nobel) щороку вручають за дослідження, які «спершу смішать, а потім змушують замислитися». Церемонія-2026 стала історичною і без жодних жартів: 3 вересня її вперше провели не у США, а в Цюриху. Організатори, компанія Improbable Research, ухвалили це рішення після того, як частина торішніх лауреатів відмовилася їхати на церемонію до Бостона через побоювання щодо подорожей до США. Отже, хто й за що отримав «Шнобеля» цього року — усі десять номінацій.

1. Ґрунтознавство: тисяча закопаних трусів

Швейцарсько-нідерландсько-німецька команда на чолі з Францом Бендером і Марселем ван дер Гейденом закопала 1000 однакових пар бавовняних трусів у ґрунт більш ніж у 25 країнах, а за два місяці викопала їх. Що більше білизну «з'їли» мікроорганізми, то активніше живе ґрунт. Допомагала тисяча волонтерів-науковців, а перший звіт вийшов у журналі Science.

2. Фізика: пісуар без бризок

Ренді Герд, Чжао Пань, Тадд Траскотт і Кавіешан Турайраджа отримали премію «за теоретичні та експериментальні спроби спроєктувати пісуар без бризок». Робота з диференціальними рівняннями вийшла 2025 року в PNAS Nexus. Гідродинамік Тадд Траскотт з Університету науки і технологій імені короля Абдалли (Саудівська Аравія), пояснив мету в ефірі NPR: хто хоч раз стояв біля пісуара в сандалях, знає, про що мова, і невідомо, чиї то краплі — ваші чи сусіда. Ідея була покінчити з цим повністю.

3. Хімія: тарганяче молоко

Міжнародна команда з Індії, Франції, Японії, Канади та США з'ясувала, що білки «молока» живородних тарганів містять утричі більше енергії, ніж білки коров'ячого. Дослідження вийшло ще 2016 року в журналі IUCrJ, але «Шнобеля» дочекалося тільки зараз.

4. Технології: 3D-друк комариним хоботком

Для надточного 3D-друку бракує мікроскопічних сопел, тож команда з Китаю, Канади, США та Єгипту використала як сопла хоботки комарів. Метод назвали «3D-некродруком», статтю опублікував Science Advances у листопаді 2025-го.

5. Біомеханіка: наукове визначення поцілунку

Еволюційні біологи Матільда Бріндл, Кетрін Талбот і Стюарт Вест сформулювали, що таке поцілунок: «неагресивна взаємодія, що передбачає спрямований внутрішньовидовий контакт рот у рот із певним рухом губ і без передачі їжі». Визначення потрібне було, щоб порівнювати поцілунки в різних видів приматів. За висновками дослідників, поцілунки властиві більшості сучасних людиноподібних мавп і, ймовірно, неандертальцям. «Наступного разу, коли когось цілуватимете, можете думати, що вшановуєте традицію віком 21,5 мільйона років», — сказала в ефірі NPR одна з авторок, еволюційна біологиня з Оксфордського університету Матільда Бріндл.

6. Медицина: аеродинаміка сякання

Премію посмертно присудили японському лікареві Токудзі Унно за статтю 1977 року «Як сякатися: аеродинамічне дослідження». За переказом японських медіа, найефективніше видаляє слиз помірний вдих і тривале рівномірне сякання, а не короткий різкий видих. Нагороду в Цюриху замість лауреата прийняла його колега Мікі Такахара.

7. Нюх: немовлята пахнуть чудово, підлітки — ні

Дослідники з Польщі, Німеччини та Швеції зібрали докази того, що батькам подобається запах їхніх немовлят, а от запах дітей-підлітків — уже значно менше. Робота вийшла 2017 року в журналі Chemosensory Perception.

8. Економіка: багаті беруть цукерки в дітей

Стаття 2012 року в PNAS показала, що люди з вищого класу частіше поводяться неетично: брешуть, шахрують в іграх і навіть забирають цукерки, призначені для дітей.

9. Премія миру: друзі, злі до наших ворогів

Команда зі США, Аргентини та Австралії задокументувала, що ми цінуємо друзів, які жорстоко поводяться з тими, кого ми не любимо. Дослідження 2023 року опубліковано в Evolution and Human Behavior.

10. Біологія: обережно наступати на гадюк

Бразильські й австралійські дослідники обережно наступали на різні частини тіла отруйних змій, щоб зрозуміти, що саме провокує укус. Ця премія вийшла найсуперечливішою: статтю 2024 року в Scientific Reports відкликали ще в лютому 2025-го. Редакція журналу пояснила, що дозвіл на дослідження не охоплював новонароджених змій і метод «м'якого наступання». Автори з відкликанням не погодилися. Попри це, організатори Ig Nobel відзначили саме цю роботу.

Коротко: усі лауреати-2026

НомінаціяЗа щоКраїни
Ґрунтознавство1000 пар закопаних трусівШвейцарія, Нідерланди, Німеччина
Фізикапісуар без бризокКанада, США, Китай, Саудівська Аравія
Хіміяенергетична цінність тарганячого молокаІндія, Франція, Японія, Канада, США
Технологіїхоботки комарів як сопла 3D-принтераКитай, Канада, США, Єгипет
Біомеханікавизначення поцілункуВелика Британія, США
Медицинааеродинаміка сяканняЯпонія
Нюхзапах немовлят і підлітківПольща, Німеччина, Швеція
Економіканеетична поведінка заможнихСША, Мексика, Канада
Мирцінність «злих» друзівСША, Аргентина, Австралія
Біологіящо змушує змію вкуситиБразилія, Австралія

Джерела