Рейтинг щастя 2026: Фінляндія вдев’яте перша, Україна

Сенатська площа і Кафедральний собор у Гельсінкі, липень 2024 року — Фото: JIP / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Фінляндія вдев’яте поспіль очолила Всесвітній звіт про щастя (World Happiness Report), оприлюднений 19 березня 2026 року, а Україна другий рік поспіль посідає 111-те місце серед 147 країн. Звіт 2026 року підготували Центр досліджень добробуту Оксфордського університету, компанія Gallup і Мережа рішень ООН для сталого розвитку. Головна тема цьогорічного видання — соціальні мережі: автори з’ясовують, чи справді вони винні в тому, що молодь Північної Америки та Західної Європи сьогодні значно менш щаслива, ніж п’ятнадцять років тому.

Як вимірюють щастя

Рейтинг не складають за ВВП чи тривалістю життя. В його основі одне запитання опитування Gallup World Poll: людину просять уявити драбину зі сходинками від 0 до 10, де 10 — найкраще можливе життя, і сказати, на якій сходинці вона стоїть зараз. Для кожної країни беруть середнє за три роки, у звіті 2026 року — за 2023–2025 роки.

Шість чинників — ВВП на душу населення, соціальна підтримка, очікувана тривалість здорового життя, свобода життєвого вибору, щедрість і сприйняття корупції — автори використовують лише для того, щоб пояснити різницю між країнами. На саме місце в таблиці вони не впливають: його визначають відповіді людей.

Десятка найщасливіших країн

Ісландія піднялася на друге місце, випередивши Данію лише на одну тисячну бала. Коста-Рика перебралася з шостої сходинки на четверту і стала єдиною неєвропейською країною в першій п’ятірці. Швейцарія повернулася до десятки з 13-го місця, а Мексика, яка торік замикала топ-10, опустилася на 12-те.

Місце	Країна	Бал (з 10)	Місце у звіті 2025
1	Фінляндія	7,764	1
2	Ісландія	7,540	3
3	Данія	7,539	2
4	Коста-Рика	7,439	6
5	Швеція	7,255	4
6	Норвегія	7,242	7
7	Нідерланди	7,223	5
8	Ізраїль	7,187	8
9	Люксембург	7,063	9
10	Швейцарія	7,018	13

Серед великих економік найвище Німеччина (17-те місце) і США (23-тє). Великій Британії дісталося 29-те.

Україна і сусіди

Середня оцінка українців — 4,658 бала проти 4,680 у попередньому звіті. Різниця мізерна, тож і місце не змінилося. Країни Центральної та Східної Європи з таблиці нижче оцінюють своє життя помітно вище: Польща цього року піднялася з 26-го на 24-те місце.

Місце	Країна	Бал (з 10)
20	Чехія	6,821
24	Польща	6,768
28	Литва	6,704
34	Румунія	6,629
46	Естонія	6,410
54	Словаччина	6,255
74	Угорщина	5,937
77	Молдова	5,851
111	Україна	4,658

Показовіша динаміка за кілька років. У звіті 2018 року Україна була 138-ю, далі з кожним виданням піднімалася: 133-тя у 2019-му, 123-тя у 2020-му, 110-та у 2021-му, 98-ма у 2022-му і 92-га у 2023-му. Потім рух розвернувся: 105-те місце у 2024-му і 111-те у 2025 та 2026 роках. Оскільки рейтинг рахує середнє за три роки, кожен новий звіт дедалі повніше відображає життя під час повномасштабної війни. За чотири роки середній бал знизився з 5,084 до 4,658.

Хто внизу таблиці

Останнє, 147-ме місце знову посідає Афганістан із результатом 1,446 бала. Це найнижчий показник рейтингу з великим відривом: передостання Сьєрра-Леоне має 3,251. Далі вгору йдуть Малаві (3,284), Зімбабве (3,346) і Ботсвана (3,464). Між першим і останнім рядками таблиці понад шість балів — більше половини всієї шкали.

Соцмережі під підозрою

Тематична частина звіту шукає відповідь на запитання, чому молодь у Північній Америці та Західній Європі стала менш щасливою, ніж п’ятнадцять років тому, тоді як в інших регіонах такого падіння щодо дорослих немає, хоча соцмережами там користуються не менше. Відповіді вийшли неоднозначними: картина суттєво відрізняється залежно від регіону, статі та платформи.

За даними дослідження PISA серед 15-річних у 47 країнах, ті, хто проводить у соцмережах понад сім годин на день, оцінюють своє життя значно нижче за тих, хто сидить там менше години. У дівчат Західної Європи різниця сягає майже цілого бала з десяти, що вдвічі більше, ніж у дівчат з інших регіонів. У хлопців Західної Європи вона становить близько половини бала, а в решті 35 країн практично відсутня.

Поза англомовним світом і Західною Європою зв’язок між соцмережами та добробутом здебільшого позитивніший і залежить від платформи. Дані з Латинської Америки показують: сервіси з алгоритмічними стрічками та інфлюенсерами частіше пов’язані з нижчою задоволеністю життям, ніж ті, що слугують передусім для спілкування. Розділ про Європу, побудований на Європейському соціальному дослідженні в 30 країнах за 2016–2024 роки, фіксує чіткий поколінний розрив: для покоління Z ефект інтернету виразно негативний, для покоління X близький до нуля, а для бебі-бумерів навіть трохи позитивний.