Десять найбільш екзотичних фруктів

Щоб відчути себе на узбережжі теплих морів, не обов’язково брати квиток на літак і вирушати в далеку подорож. Смак і запах тропічних фруктів можуть віднести у далекий край. Сайт webpark.ru представляє десятку найбільш екзотичних фруктів.

Десять найбільш екзотичних фруктів (webpark.ru)

1. Рамбутан – плодове тропічне дерево сімейства сапіндових. Плоди – невеликі, завбільшки з лісовий горіх – ростуть гронами до 30 штук і мають вигляд кульок із пружною шкіркою жовтого або червоного кольору, вкритою м’ясистими волосками завдовжки 4 – 5 см. М’якоть, що вкриває їстівну кісточку (на смак нагадує жолудь), являє собою прозоро-білу драглисту масу приємного солодкого смаку. 5aaf5.jpg

2. Індійський фрукт джекфрут, дуже схожий на плід хлібного дерева, вирощують на Таїланді та в інших країнах Східної Азії протягом багатьох століть. Усі складові джекфрута їстівні. Квіти фрукта у бланшованому вигляді додають до гострого стручкового перцю або креветкового соусу. Молоде листя можуть сирим додавати у салат із папайї. Використовують абсолютно все. М’якоть джекфрута чудово поєднується з морозивом та іншими фруктами й солодощами. Із джекфрута можна приготувати незвичайну начинку для пиріжків і навіть нарізати й запекти фрукт як овоч. 1dfad.jpg

3. Звичайно маракуйя буває овальна або кругла, залежно від різновиду фрукта. Маракуйя належить до соковитих фруктів. Нестиглий плід має зелений колір, а шкірка вже дозрілих фруктів буває пурпуровою, жовтою чи коричнево-оранжевою, залежно від сорту. Шкірка фрукта має гладеньку поверхню й ділиться на три шари. М’якоть трошки гірчить, однак вона чудово пахне. Всередині кожного плода міститься багато чорних насінин. Маракуйя добре росте в умовах прохолодного клімату. Пік урожайності припадає на жовтень-листопад. Діаметр фрукта становить у середньому 4−7,5 см. 6817e.jpg

4. У 17 столітті китайські емігранти завезли в Таїланд ароматний фрукт лічі, котрий вирощували у південному Китаї протягом тривалого часу. Цей фрукт дуже схожий на рамбутан і лонган, росте гронами на маленьких вічнозелених деревах, висота яких не перевищує 10 м. У Таїланді вирощують близько 20 різновидів лічі. Три з них найбільш експортовані: hong huai, кисло-солодкий фрукт овальної форми, вкритий ніжною жовтувато-рожево-червоною шкірочкою; kirn cheng, кулястий фрукт яскраво-червоного кольору з маленькими кісточками, дуже солодкий на смак; chakmphat, великий кулястий, дуже солодкий фрукт яскраво-червоного забарвлення з маленькими кісточками. 01bf4.jpg

5. Карамболь має овальну форму, при цьому плід складається з 3 – 5 секторів. Середній діаметр фрукта 5 – 8 см, а довжина становить 10 – 12 см. Якщо розрізати карамболь впоперек, половинки будуть нагадувати за формою зірку. Шкірочка фрукта гладенька і блискуча, ясно-зеленого кольору. Коли карамболь достигає, він стає жовтим. Соковита м’якоть фрукта може як гірчити, так і бути солодкою на смак залежно від різновиду карамболю. Всередині кожного фрукта 8 – 12 зерняток. Пік урожаю припадає на жовтень. Цей фрукт вирощують по всьому Таїланду. У карамболі містяться вуглеводи, вітамін С, кальцій і фосфор. 55c85.jpg

6. Вважається, що мангостін, котрий часто називають «королем тропічних фруктів», споконвіку вирощували в Малайзії, а потім і в усій Південній Азії. Мандрівник, що відвідав Таїланд в 17 столітті, так описує мангостін: «Серце бика – так називають цей фрукт через його форму й розмір; шкірка мангостіна тонка, а м’якоть, яку аборигени називають mancout, нагадує крем, дуже приємний на смак». Мангостін, що має витончений смак, а також привабливий та екзотичний зовнішній вигляд, дуже популярний на Таїланді. «Рідний» для Таїланду різновид мангостіна має круглу форму, зовні характерну темно-пурпурову, а зсередини плоду рожеву шкірку; зверху плід увінчаний пучком листів. Плід складається з кількох частин, щонайменше їх три, але зазвичай буває п’ять або шість, усередині міститься біла солодка й ароматна м’якоть, смак якої – щось середнє між персиком і виноградом. 180a0.jpg

7. Свіжий, мініатюрний, схожий на апельсин фрукт розміром як дуже велика маслина. Використовується як прикраса, але не завжди. Цей пігмей сімейства цитрусових росте у Китаї, Японії та США. М’якоть кислувата і досить суха. У цілому весь фрукт можна їсти, хоча стиглі плоди частіше ріжуть шматочками й використовують для прикрашання страв і напоїв. Найчастіше цей фрукт можна побачити у приготовленому вигляді: зацукрованим, маринованим або як мармелад. Свіжі плоди доступні з листопада до березня. У цьому фрукті міститься багато вітамінів А і С. 961af.jpg

8. Дуріан, який часто називають «королем тайських фруктів», важить від 2 до 10 кг, а шкірка його всіяна колючками загрозливого вигляду й розміру. У Таїланді й у багатьох азіайських країнах дуріан вважають чудовим фруктом. Загальновідомо, що дуріани, котрі ростуть на Таїланді – найсмачніші у світі, тому на ринках це один з найдорожчих, але й найпопулярніших фруктів. d4ed8.jpg

9. Драконів фрукт (тайська назва – geow mangon) – яскраво-рожевий фрукт розміром з дуже велике яблуко, але дещо витягнутої форми. Колір – яскравий насичений рожевий. Шкірка – наче великі луски, а краї лусочок – яскраво-салатового чи зеленого кольору. Якщо очистити тонку шкірку (трошки надрізати ножем і чистити, як апельсин), то всередині буде щільна біла, червона або фіолетова м’якоть із численними дрібними кісточками, як у ківі. 23ba5.jpg

10. Ця диня з ріжками народилася в пустелі Калахарі. Кажуть, що вона дуже смачна. У крайньому випадку нею можна прикрасити страву – вигляд має ефектний. 02c82.jpg