Економіки з найбільшим участю кланового капіталу
Два роки тому всесвітньо відоме видання The Economist створило індекс кланового капіталізму. Він був розроблений, щоб перевірити, чи переживає сучасний світ нову еру «дикого капіталізму» з його «благородними розбійниками» — глобальне повернення в Америку зразка кінця 19-го століття.
Дослідники припустили, що в результаті нарощування темпів глобалізації в кінці 1990-их років з’явилася величезна кількість мільярдерів, які накопичили капітали в галузях, часто мають на увазі тісні відносини з урядом: нафтовий бізнес, азартні ігри і будівництво.
За два десятиліття, корумпований капітал виріс щодо як глобального ВВП, так і щодо частки загальної суми капіталів мільярдерів. Може скластися враження, що нова золота ера кланового капіталізму добігає кінця.
У Лондоні над індійським магнатом Віджая Маллен нависла загроза депортації назад в Індію, так як тамтешня влада перевіряють його хитку імперію. У минулому році в Сан-Паулу керівники Odebrecht — найбільшої будівельної фірми Бразилії, були затримані і доставлені в суд південного бразильського міста Курітіба, де розслідуються корупційні оборудки з Petrobras, нафтовою компанією, контрольованою державою.
Скандал, в якому замішані політики з кількох партій, в тому числі правлячої Трудової, не лестить іміджу президента Бразилії Ділми Руссефф, якому вже загрожує імпічмент по інших справах.
У Китаї боси приватних і державних підприємств регулярно допитуються в рамках офіційної зачистки місцевих «тигрів», що проводиться командою голови Сі Цзіньпіна. Не кажучи вже про скандальні панамських документах, де були виявлені офшорні фінансові картелі багатьох відомих магнатів і політиків.
Економічний клімат також не щадить олігархів. Ціни на сировинні товари падають, скорочуючи вартість шахт, сталеливарних заводів і нафтових родовищ. Спостерігається падіння індексів валют країн, що розвиваються і їх акцій. В Азії вже не спостерігається колишній бум на нерухомість.
В результаті, нещодавно оновлений індекс кланового капіталу показує стабільну усадку капіталу кланових мільярдерів до $ 1.75 млрд. Тобто, в порівнянні з 2014 роком в багатьох країнах він впав на 16%. У країнах, що розвиваються він впав до 4% від ВВП, з піковим значенням у 7% в 2008 році.І змішаний капітал рухається від кланових секторів промисловості до більш чистим, наприклад, таким як споживчі товари.
Індекс заснований на роботах Рушір Шарма з управління інвестиціями компанії Morgan Stanley і Адіті Ганді і Майкла Уолтона з Центру політичних досліджень в Делі.Вони використовували дані про статки мільярдерів з рейтингу за версією Forbes. При визначенні причетності того чи іншого мільярдера до олігархічних кланів творці індексу керувалися приналежністю до галузі економіки, в якій мільярдер був найбільш активний.
Так само порівнювали співвідношення загального кланового капіталу країн до їх ВВП. У наведеній нижче таблиці показані результати для 22 країн: п’ять найбільших багатих країн, десять найбільших країн, що розвиваються і вибірка окремих країн, де клановість, корупція й олігархія є реальною проблемою.
У багатьох країнах багато мільярдерів, але мало кланових капіталістів. Тільки 14% мільярдерів отримали своє багатство в секторі важкої промисловості.
Уолл-стріт продовжує залишатися спірним об’єктом в США, але його магнати займають більш помітні місця у виступах популістських політиків, ніж в рейтингах мільярдерів.
Все ж, якщо до мільярдерів, які отримують гроші від доходів промисловості, додати фінансистів і діячів хедж-фондів, то частка кланового капіталу в США підвищиться з 14% до 28%.
На країни, що розвиваються, припадає 43% світового ВВП, і при цьому 65% кланового багатства. Серед великих країн Росія досі має гірші показники, що відображають корупцію в країні і залежність від природних ресурсів. Проте, олігархічний капітал і ВВП країни за останні два роки впали в доларовому вираженні, що відображає крах рубля.
Далі йдуть дві країни, де співвідношення мало змінилося в порівнянні з 2014 роком: Україна і Малайзія продовжують показувати погані результати за індексом. В обох випадках корупція призвела до політичної нестабільності.
Спробуйте заплатити хабар чиновнику в Сінгапурі, і вас, швидше за все, заарештують. Але показники країни знаходяться на низькому рівні, оскільки вона служить своєрідним проміжним пунктом для нечистих на руку сусідів і банківських кланів.
Обнадіює те, що Індія, схоже, почала позбавлятися від олігархів і клановості. У 2008 році корумпований капітал досяг 18% ВВП, поставивши країну в один ряд з Росією. На сьогоднішній день клановий капітал становить 3% — це рівень благополучній Австралії.
Уряд веде жорстку політику щодо хабарництва, і центральний банк підштовхнув державних кредиторів припинити проводити полюбовні угоди з магнатами. Переважна більшість мільярдерів вкладають капітали в відкриті галузі промисловості, таких як виробництво фармацевтичних препаратів, автомобілів і товарів народного споживання.
В абсолютному вираженні Китай (включаючи Гонконг) тепер має найбільшу концентрацію кланового капіталу в світі — 360 мільярдів доларів.
Упереджене ставлення президента Сі до азартних ігор вдарило по гральним магнатам в Макао. Але в багатьох галузях промисловості з небуття виникли нові мільярдери: Ван Цзяньлінь — глава фірми Далянь Ванда, який стверджує, що він багатший, ніж Лі Ка-Шинг — провідний бізнесмен Гонконгу.
Можливим поясненням легкого поліпшення індексу може бути те, що клановість є лише фазою глобалізації світової економіки. Проте, в бідних і країнах, що розвиваються все є ще хороший привід, щоб турбуватися про клановість капіталів.
