Топ-10 антинобелівських лауреатів усіх часів

Топ-10 антинобелівських лауреатів усіх часів (Popular Mechanics, 2009)

1. Барбекю для тих, хто поспішає Світовий рекорд запалювання вогню для барбекю – три секунди. Автор рекорду професор Джордж Гобл (George Goble) з університету Пурдью (Purdue University) в 1996 році отримав за це досягнення Антинобелівську премію в галузі хімії. Щоб розпалити вогонь експрес-методом, учений використав рідкий кисень – його зазвичай додають у ракетне паливо. Гобл щедро полив кам’яне вугілля рідким киснем, і за три секунди отримав вогнище. Науковець зазначив, що приготовані на такому вогні гамбургери лише трошки підгоріли.

2. Телебачення у машині  У 1993 році винахідник Джей Шифман (Jay Schiffman) був удостоєний нагороди в галузі візуальних технологій за свою розробку автобачення – AutoVision. Цей пристрій дозволяє дивитися телебачення за кермом. Автобачення являє собою проектор, розміщений на стелі автомобіля, і з цього проектора зображення передається на лобове скло. Насправді винахід не є чимось революційно новим, адже такий спосіб передачі зображення використовували й раніше у кабінах літаків, щоб пілот не мусив весь час дивитися вниз на панель управління. Аби переконати у безпечності використання такого пристрою за кермом авто, Шифман написав коротке пояснення, у якому зазначив: «Цей дисплей, власне, підвищує увагу водія при керуванні авто, посилюючи візуальний контроль». Однак і така ремарка не убезпечила винахід від заборони мічиганськими законодавцями. До речі, їм теж вручили Антинобелівську премію разом із Шифманом.

3. Будильник-скороход  Якщо ранок починається із боротьби з будильником, то цей винахід може врятувати становище. Він точно не дасть проспати ледачому хазяїну. Марно сподіватись, що помахом руки чи ноги набридливий пристрій можна змусити замовкнути. Доведеться ловити його по всьому дому, адже годинник має «ніжки» і втікатиме, ховатиметься й дуритиме господаря. Головної мети – витягнути людину з ліжка – досягнуто! Лаври за цей оригінальний винахід дісталися студентці Гаурі Нанда (Gauri Nanda), яка перемогла у номінації «Економіка» в 2007 році. Хоча не всім такий винахід здається непотрібним. Про це свідчить хоча б те, що на сайті Нанди можна замовити й собі екземплярчик будильника-скорохода. А пропозицію, як відомо, породжує саме попит.

4. Періодичний стіл Менделєєва Хімік Теодор Грей отримав антипремію 2002 року за створення 2,5‑метрового столу у формі періодичної таблиці хімічних елементів. Кожна комірка, окрім назви й номера елемента, містить спеціальний відділ, де зберігається зразок відповідного хімічного елементу. Роботу над цим проектом хімік почав у зв’язку з відсутністю стола для конференцій, а аналогічні вироби у крамницях, на думку вченого, надто дорого коштували. Нині 227-кілограмовий стіл поповнює свої комірки зразками елементів. Серед останніх надходжень – марганець, кобальт і мідь.

5. Сигналізація для авто – це стандарт, а вогнемет – додаткова опція  Ніщо так не надихає на створення протиугінної системи, як викрадення автомобіля! Така прикрість якраз і сталася в Йоганнесбургу з двома вченими – Шарлем Фур’є (Charl Fourie) та Мішель Вонг (Michelle Wong). За рік після того, в 1999, їх удостоїли премії за цікавий винахід у галузі охорони приватної власності на авто. Пристрій спрацьовує тоді, коли натискають педаль газу. В цей час іскра запалює зріджений газ, що подається через спеціальні виходи під машиною. Сигналізація-вогнемет: суворо, але справедливо.

6. Летючі тварини 2000 року антипремія з фізики дісталася вченим Андре Гейму з Нідерландів та Мішелю Бері з Великобританії. Науковці за допомогою магнітів подолали силу земного тяжіння й подарували жабі відчуття польоту. Використане магнітне поле перевищувало те, що застосовують при МРТ (магнітно-резонансній томографії) у кілька разів. Тож вчені дійшли висновку, що спираючись на їхні досвід, невдовзі можна підняти у повітря й людину.

7. Ідентифікация комах Усі знають, що трапляється з комахами, які летять назустріч автомобілю. Від лобового зіткнення комашки зазнають травм, несумісних із життям. Іншими словами, від необачних створінь залишається тільки якась невизначена маса. Проблемою комашиних ДТП перейнявся професор-еколог із Флоридського університету екології. Він видав книгу, в якій запропонував ідентифікувати вид «жертви» за її рештками.

8. Повторне винайдення колеса Цікавий жарт утнув Джон Кеог (John Keogh) із рідним австралійським патентним бюро (the Australian Patent Office). Чоловік, аби довести, що робота установи кульгає на обидві ноги, надав у патентний відділ свої креслення колеса, а «винахід» нарік «циркулярним транспортним пристроєм». Чи треба говорити, що патент на такий безсумнівно корисний пристрій був виданий! Джону Кеогу в 2001 року вручили Антинобелівську премію в галузі «Технології». Чи склалися після цього відносини австралійця з патентним бюро – про це науці не відомо.

9. Наука ковтання шпаги  Ден Мейєр (Dan Meyer) отримав Антинобелівську премію з медицини у 2007 році за працю «Ковтання шпаг і можливі побічні ефекти». Це наукове дослідження було опубліковане у British Medical Journal у 2006 році. На зустрічі науковців та журналістів у Чикаго Мейєр продемонстрував свою теоретичну працю на практиці, точніше – на собі. Вчений проковтнув 38 см шпаги. У журналі науковець детально пояснив методику: він стримав блювотний рефлекс, обережно проштовхнув лезо через голосову щілину у стравохід (попередньо закривши надгортанник, що відокремлює входи до трахеї та стравоходу), подолав хвилі м’язового скорочення, які зазвичай потрібні для проштовхування їжі в шлунок, і стримав блювотний рефлекс уже зі шлунку. За словами Мейєра, він міг продемонструвати дослід і з довшим лезом, проте йому завадив ситний обід у китайському ресторані.

10. Пивна математика Після скрупульозного вивчення фактів і проведення власних спостережень німець Ернд Лейке дійшов важливого висновку, завдяки якому виборов Антинобелівську премію в галузі фізики у 2002 році. Предмет для вивчення вчений обрав достойний – умови, від яких залежить зникнення пивної піни. Лейке ретельно фіксував час, за який зникала піна у кухлях із трьома різними видами хмільного. Результат, як виявилось, ніяк не залежав від сорту напою, а від швидкості наливання його у склянки. Піна зникала тим швидше, чим скоріше рідину наливали. Із працею вченого можна ознайомитись в архівному номері журналу European Journal of Physics.