Свобода - 2014: найбільш невільні країни світу
Міжнародна організація Freedom House опублікувала свою щорічну доповідь «Свобода у світі», оцінивши країни відповідно політичних прав і громадянських свобод їх народів.
У доповіді наголошується, що в цілому індекс свободи у світі падає ось уже дев’ятий рік поспіль, оскільки в багатьох країнах він катастрофічно знижується.
Число країн, де відзначаються поліпшення зі свободами і правами, — найменше за всі дев’ять років. У доповіді роблять акцент на тому, що майже у всіх регіонах світу зростає презирство до демократії, а втрати особистої свободи все частіше пов’язують з посиленням державного нагляду і введенням обмежень в інтернет-комунікаціях.
З 195-ти перерахованих країн 26% отримали оцінку «Не вільна».
Серед найгірших регіонів світу — Близький Схід і Північна Африка.
1. Північна Корея
Північна Корея, яка є державою з однопартійною системою, керована ось уже кілька десятиліть сім’єю диктаторів.
Згідно з доповіддю Freedom House — це сама невільна країна світу. Корупція і хабарництво поширені на кожному державному рівні. Доступ в Інтернет обмежений до кількох тисяч, академічної свободи не існує: всі навчальні програми затверджуються державою.
Всі форми протесту і ведення колективних переговорів є незаконними, незалежна судова система відсутня. Політичні дисиденти або страчені або відправлені в табори, де багато з них помирають від крайнього голоду або виснаження.
2. Китай
Голова КНР Сі Джінпін початку агресивну кампанію в 2013 році, обіцяючи розправитися з корумпованими чиновниками та представниками ділових кіл як на батьківщині, так і за кордоном. Цю кампанію проводять за рахунок громадянських і політичних свобод.
Громадські організації, профспілкові лідери, і вчені регулярно потрапляють під слідство і переслідуються державними чиновниками. Комуністична партія Китаю не сприймає організованої опозиції в будь-якій формі — лише протягом 2014 було затримано більше 190 політичних активістів.
3. Еритрея
Невелика африканська країна на схід континенту ось уже 16 років поспіль має статус «невільної».
В Еритреї існує лише одна реальна політична партія — Народний фронт за демократію і справедливість — яка підпорядковується президенту Ісайяс Аферворку, вибори якого були не демократичними.
Після 2000 року уряд Аферворка зробив крутий авторитарний поворот, заборонивши роботу незалежним засобам масової інформації. Академічна і релігійна свобода також обмежена, громадяни мають обмеження по виїзду з країни.
4. Сирія
Гуманітарний колапс Сирії внаслідок громадянської війни став причиною появи 2 мільйонів біженців, 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб і майже 130 тисяч смертей.
Спроби президента Башара аль-Асада перемогти збройні угруповання Сирії призвели до масових вбивств цивільних осіб, використанню повітряних ударів, артилерійських обстрілів і хімічної зброї. Десятки тисяч людей були арештовані і піддані тортурам.
5. Саудівська Аравія
Правова система Саудівської Аравії, яка є абсолютною монархією, ґрунтується на законах шаріату. Коран і Сунна (традиції пророка Мухаммеда) — це свого роду Конституція.
Згідно Freedom House, політичне інакомислення в країні є злочином. Члени королівської сім’ї Саудівської Аравії мають власну частку в новинних виданнях і службах, тим самим можуть контролювати медіа-контент.
Жителі Саудівської Аравії за законом зобов’язані бути мусульманами, а практика будь-якої іншої релігії, крім ісламу — заборонена. Жінкам не дозволяється водити автомобілі або виходити з дому без родичів чоловічої статі, які повинні їх супроводжувати.
6. Куба
Після відходу у відставку Фіделя Кастро жителям Куби стало дихати вільніше. Тим не менш, за стандартами Freedom House країна досі вважається «невільною».
На Кубі досі панує однопартійна політична система. Політичне інакомислення є кримінально караним злочином, а кубинський уряд продовжує практикувати короткострокові «профілактичні» затримання, щоб залякати опозицію.
Кубинські ЗМІ знаходиться у власності та у віданні держави, а доступ до Інтернету мають лише деякі через занадто дорогий інтернет.
7. Туркменістан
Жодні з виборів в Туркменістані, після того як країна стала незалежною в 1991-му році, не були вільними і справедливими.
Президент Бердимухаммедов управляє країною в авторитарному стилі. Такі прості речі, як вступ до університету або отримання медичної допомоги, як правило, виконуються лише за додаткову винагороду.
Уряд контролює майже всі мовні та друковані ЗМІ. Основний постачальник інтернет-послуг у країні також знаходиться у віданні уряду і регулярно блокує сайти, які уряд вважає небажаними.
8. Узбекістан
Уряд Узбекистану придушило всю політичну опозицію країни. Місцеві активісти та журналісти стикаються з фізичним насильством, кримінальними переслідуваннями, штрафами і взяттям під варту.
Свобода слова жорстко обмежена до такої міри, що актори повинні отримувати спеціальні ліцензії від уряду, щоб мати можливість виступати на публіці.
Серйозною проблемою є примусова праця на бавовняних полях.
9. Судан
Перші багатопартійні вибори в Судані за останні 24 роки були проведені в 2010 році, але не відповідали міжнародним стандартам вільного і справедливого волевиявлення.
Судан вважається однією з найбільш корумпованих країн у світі. Привілейовані етнічні групи здійснюють жорсткий контроль над національною економікою, в той час як інші групи утискаються в правах.
Призначений урядом Рада преса регулює засоби масової інформації. Закон забороняє сповідання будь-якої іншої релігії, крім ісламу.
10. Центрально-Африканська Республіка
Переворот, вироблений повстанською групою Селек в березні 2013 року зробили і без того вкрай убогу Центрально-Африканську Республіку нестабільною і ізольованою з боку світової спільноти.
Збільшення числа озброєних груп по всій країні — в тому числі комбатантів з Армії опору Господа на південному сході — стало серйозною проблемою: за оцінками ООН, до 6000 дітей в даний час служать на стороні повстанських угруповань.
