Демократія на льоту: приклади демократії в тваринному співтоваристві
Бджолина матка і альфа- шимпанзе не ходять на виборчі дільниці для голосування, але це зовсім не означає, що вони є деспотами. Вчені розглянули багато співтовариств тварин у якості примітивних демократій де-факто, в яких влада більшості гарантує більше шансів до виживання, ніж сама по собі тиранія.
Тепер з упевненістю можна сказати, що наші власні демократичні традиції сягають наших долюдських предків. «Спільне прийняття рішень, вочевидь, має велике значення для еволюції стабільних соціальних організацій, що пояснює поширеність демократії у соціальних тварин», — пишуть біологи Ларісса Конрад і Тімоті Ропер в дослідженні 2007 ‑го року «Демократія у тварин».
1. Благородний олень
Благородні євразійські олені живуть у великих стадах, проводячи велику частину часу на пасовищах в пошуках харчування або відпочиваючи напівлежачи.
Іноді деякі олені готові до пересування на інші території раніше, ніж їх співтовариші, але стада починають пересування тільки тоді, коли 60 відсотків дорослих піднімається з місця відпочинку.
Навіть якщо домінуюча особина є більш досвідченою і робить менше помилок, ніж її підлеглі, стада зазвичай надають перевагу демократичним рішенням, аніж авторитарним.
Згідно з дослідженням біологів Лариси Конрад і Тімоті Ропер, це пояснюється тим, що групи є менш імпульсивними в прийнятті своїх рішень, оскільки на них може вплинути будь-який член стада.
2. Шимпанзе
Шимпанзе і мавпи — бонобо — це найближчі біологічні родичі людини, з якими ми поділяємо 98 відсотків геному. Тому цілком очевидно, що у нас є і спільні поведінкові риси.
Боротьба за владу серед шимпанзе може проходити не менш гучно і бурхливо, ніж засідання депутатів Верховної Ради чи Київміськради. Альфа — самець не може довго керувати спільнотою без підтримки ключового блоку виборців: самок.
Згідно з даними Інституту з вивчення відносин людини і тварин «Самець повинен бути прийнятий самками, перш ніж він отримає свій статус ватажка».
«Самиці можуть бути дуже розбірливими, і якщо вони не схвалюють кандидатуру альфа — самця, то просто не дозволяють злучатися з ними.» Ватажка — невдаху незабаром можуть легко повалити конкуруючі самці.
3. Медоносні бджоли
Незважаючи на те, що бджоли, як і багато інших високосоціальних комах, живуть з королевою — маткою, їх суспільний уклад не можна назвати монархією.
Бджолина матка по суті є машиною із кладки яєць, яка покладає відповідальність за турботу про вулик на робітників і трутнів.Від колективної волі цих бджіл залежить виживання і процвітання вулика.
Коли бджола ‑розвідник виконує свій гойдальний танець, щоб передати інформацію про можливе майбутнє місце гніздування, інші бджоли таким же способом можуть оскаржити дане рішення.
Є й інша сторона бджолиної демократії. Особливо впертих розвідників, які продовжують «танцювати» навколо менш популярних місць гніздування, найчастіше відправляють у нокаут.
4. Африканський буйвол
Подібно до благородного оленя, африканський буйвол відноситься до загону стадних травоїдних. Буйволи також часто приймають групові рішення про напрямки пересування.
Ще в 1990- их роках дослідники зрозуміли, що поведінка цих тварин, яку називали «денна розтяжка», є свого роду вираженням думки електорату з приводу туристичних уподобань стада.
У голосуванні беруть участь тільки дорослі самки незалежно їхнього статусу в стаді. Вони піднімаються, деякий час дивляться в напрямку, у якому бажають рухатися, а потім знову вкладаються.
У дні, коли напрямки поглядів буйволів кардинально відрізняються, стадо, як правило, поділяється за уподобаннями та пасеться вночі на різних ділянках.
5. Таргани
У тарганів немає такої складної соціальної організації, як у мурашок або бджіл. Тим не менш, вони теж можуть приймати складні демократичні рішення.Щоб перевірити цю ідею, команда дослідників надала 50-ти тарганам три притулки, які могли вмістити по 50 особин кожен.
Оскільки таргани надають перевагу темним місцям, то після розформування на дві групи по 25 штук, вони швидко заповнили два укриття.
Коли два сховища заповнились, таргани сформували третю групу, яку відправили до притулку, що лишився пустим.На думку авторів дослідження, таргани можуть досягати балансу між співпрацею і конкуренцією за ресурси.
6. Павіани
Павіани не належать до людиноподібних мавп, але стилі керівництва у них несуть деяку схожість зі стилями шимпанзе. Як і в суспільстві шимпанзе, де альфа-самець часто контролюється радою жінок, домінуючий самець павіана теж не є диктатором.
На думку приматолог Джеймса Елса і Філліс Лі «на рішення по пересуванню військ павіанів можуть впливати всі члени суспільства, але останнє слово завжди залишається за високопоставленими самцями і самками».
7. Голуби
Не рідко розлючені мешканці мегаполісів презирливо називають голубів «літаючими щурами » і даремно. За словами біологів Оксфордського університету, у голубів існує складна соціальна ієрархія, в якій навіть птахи низького рангу можуть голосувати за наступні пересування зграї.
Використовуючи GPS навігатори, прикріплені до крихітних рюкзачків, дослідники виявили, що «більшість птахів мають право голосу в процесі прийняття рішень, але гнучка система “рангів” гарантує, що деякі птахи скоріше всього будуть лідерами, а інші будуть їм слідувати». Дослідники вважають, що це вкрай ефективний спосіб прийняття рішень.
