Найжахливіші монстри у художньому мистецтві
1. Фрідріх Мурнау — Носферату (1922)
Страшний німий фільм про Дракулу, створений Мурнау в 1922 році, є шедевром німецького експресіонізму. Надзвичайно оригінальний витвір з героєм-вампіром, який виглядає немов вовкулак або людина-пацюк.
Насправді поява на екранах Носферату перегукується з такими експресіоністичними картинами, як «Крик» Едварда Мунка і серією автопортретів Шенберга.
Як і експресіоністи в живописі, кінорежисер Мурнау використовує гротеск і дивні образи, які стосуються внутрішнього розуму.
2. Лукас Кранах Старший — Перевертень або людожер (1510−1515 гг.)
Легенди про вампірів спочатку мали східноєвропейське походження, а от монстр Франкенштейна був придуманий британкою Мері Шеллі. Перевертні ж є породженнями західноєвропейського фольклору і тому відображені в найдавніших художніх творах. Ця гравюра на дереві, створена одним з найвидатніших німецьких художників епохи Відродження, зображує перевертня, який тероризував німецьких жителів майже 500 років тому. Дикий чоловік рачки полює на людську плоть.
3. Едвард Мунк — Вампір (1893)
На цій страшній картині жінка, здається, занурюється зубами в шию людини. Мунк спочатку дав своєму творінню іншу назву і наполягав на тому, що жінка цілує, а не кусає чоловіка.
Але подібний похмурий еротичний образ сексуального акту, як потенційної небезпеки дав картині назву, що визначає жахливу потвору.
Картина 1893 дуже тонко відображала настрої хвороб і психічної неврівноваженості кінця 19 століття, які призвели до виходу в світ 1897 року роману Брема Стокера «Дракула».
4. Леон Кософф — Автопортрет (1981)
На цьому експресіоністському автопортреті британський художник Леон Кософф виступає в образі чудовиська Франкенштейна. Картина виконана в монохромних тонах, що відсилає нас до класики фільмів жахів 1931 «Франкенштейн».
Монстр Кософф, що нагадує легендарного актора Бориса Карлоффа — самотній і приречений на вічні страждання.
5. Древній Єгипет — Статуя Ка (с 1800 – 1700 до н.е.)
Саме вікторіанські письменники вперше запримітили страхітливий потенціал муміфікованих людських останків з стародавнього Єгипту.
Брем Стокер, автор «Дракули», написав складний роман про безсмертну єгипетську царицю, але Артур Конан Дойль зайшов куди далі, написавши казку про повсталих з могил мумій.
Ця незвичайна дерев’яна статуя з Каїрського музею мабуть зображує мертву людину, що повстала з могили. Це частина душі померлого — «ка» — більш привид, ніж мумія, але при цьому не менш моторошний.
6. Нео-асирійський період — бронзова голова Пазузу (с 800 – 550 до н.е.)
Цей древній близькосхідний демон є частиною міфології перших міст. Ранні міські спільноти Месопотамії вірили в могутніх божеств сексуальної енергії і магії.
Друге життя Пазузу почалася в 1973 році, коли завдяки своєму подібності з дияволом в європейському мистецтві він потрапив у фільм жахів Вільяма Фрідкіна «Екзорцист».
Фільм починається з кадру з Максом фон Сюдовим, який дивиться на статую цього демона у продуваємому всіма вітрами зруйнованому місті.
7. Томас Філіпс — Байрон (1813)
Перша історія про вампіра в англійській літературі — «Вампір» (1819) — була написана Джоном Полідорі, під час подорожі з поетом-романтиком, героєм-радикалом і просто скандально відомим лордом Байроном.
На цьому портреті Байрон позує в костюмі албанського бандита. У казці Полідорі під час подорожі по Греції герой усвідомлює, що його попутник — зловісний та спокусливий, тобто байронічний аристократ лорд Рутвен — є вампіром.
Безсумнівно, що прототипом цього вампіра був лорд Байрон.
