Кращі фільми про спорт
5. «Джері Макгуайер»
Велике спортивне кіно показує нам людей, які стоять за великими звершеннями і викликає співпереживання за гравцями і командами, яких часом навіть не існує.
Так фільм «Джеррі Макгуайер» показує нам людей, які відповідальні за можливі вчинки значних постатей у спорті: безжальних і спритних агентів, готових глотку перегризти за 4 % прибутку від великих спортивних талантів.
Проте, Джеррі стає нашим героєм, коли він до півночі пише маніфест, в якому викладає свої думки з приводу того, як індустрія, в якій він працює, може реально піклуватися про своїх клієнтів. І все для того, щоб бути звільненим за свої зусилля. Фільм Кемерона Кроу про те, як Джеррі заслужив свій статус героя, пройшовши шлях від інтригана без совісті — коронне амплуа Тома Круза — до справжньої людини з великої літери.
6. «На гребені хвилі»
«Молодий, тупий і повний лайна» — ось резюме одного персонажа фільму про молодого агента ФБР Джонні Юта. Ця образа також визначає і актора, виконуючого роль агента, Кіану Рівза.
Проте це ні яким чином не відноситься до чудового фільму американки Кетрін Бігелоу «На гребені хвилі» . Його можна назвати дивним, як і групу сміливців-серферів на чолі із загадковим Бодхи (Патрік Суейзі).
На дозвіллі вони грабують банки в масках колишніх президентів. Їх харизма і романтика відкритих морів затягує Джонні, який вклинюється в групу в ході розслідування.
Задовго до створення оскароносного фільму «Повелитель бурі», Бігелоу даним фільмом утвердилася як майстер жанрів, які вважалися виключно чоловічими. Але й жіноча сутність режисера привносить те, що так рідко зустрічається в бойовиках — хитка, ледь помітна чуттєвість і романтизм образів.
7. «Дархемські бугаї»
Перш за все фільм Рона Шелтона 1988 року про бейсбол відомий тим, що представив на головних ролях голлівудську пару Тіма Роббінса і Сьюзан Сарандон і тим самим показав, що сюжет спортивного фільму не обов’язково будувати навколо всесильного героя- мачо.
Насправді в «Дархемські биках» бейсбол не має значення взагалі, фільм швидше про несправедливість в спорті, коли не спортивні трофеї, а надійний партнер і міцні сімейні відносини є справжнім успіхом.
Досвідчений гравець, роль якого виконує Кевін Костнер, навчає талановитого, але не дисциплінованого Еббі ЛаЛуша (Тім Роббінс ). Їхні взаємини стають ще більш непростими з втручанням жінки (Сарандон).
Фільм став вхідним квитком до класу суперзірок для Кевіна Костнера. І хоча сюжет про сивого наставнике і невдячного студента потім стане вельми популярним в американському кінематографі, фільм Шелтона майстерно розкриває безжальну природу великого спорту.
9. «Удар по воротах»
«Удар по воротах» — це не лише кращий фільм усіх часів про хокей, а й один з кращих фільмів про занепад промислового пояса США в 1970 ‑их роках.
«Чарльстон Чіфс » — це третьосортна хокейна команда з нижчої ліги міста Пенсільванія, в якому ось-ось закриється найбільший комбінат — і 10 000 робочих залишаться на вулиці.
Тренер і гравець Реджі Данлоп (Пол Ньюман) дізнається, що для його команди нинішній сезон може виявитися останнім, і починає війну зі своїм менеджером, щоб докопатися до справжнього власника команди.
Грубий, цинічний і нескінченно смішний «Удар по воротах» на той час прославився як фільм з найбільшою кількістю лайок і брутальних слів. У цензурній телеверсії глядачі чули незвичне і незрозуміле середньостатистичному вуху слово «фрікінг» замість відомого матюка.
Данлоп — аферист, шахрай, бабій, цинік і … ідеаліст Він любить рідне місто і важко переносить його повільну смерть. Тому й хоче дати шанс уболівальникам і гравцям хоч раз в житті насолодитися смаком перемоги.
9. «Олімпія»
Навіть через 75 років документальний фільм німецького режисера Лені Ріфеншталь про берлінську Олімпіаду 1936 року залишається спірним; і не просто тому що його фінансував нацистський уряд, а більше через питання, які піднімає сама Ріфеншталь.
Чотиригодинний фільм починається з екскурсу в історію і алюзії на оригінальні грецькі гри: ми бачимо мармурові руїни, статуї спортсменів, які раптом оживають.
Режисер робить помітний акцент на красу чоловічого тіла, на його, часом, сміливу наготу. Ці кадри і надихають і одночасно турбують, оскільки відразу ж пригадується твори нацистського архітектора Альберта Шпеєра, а також одержимість представників партії ідеями євгеніки.
Але якщо не бути настільки упередженим, то стає очевидним, що фільм був створений неординарним і обдарованим режисером, якому вдалося вийти за рамки банальної пропаганди, замовленої урядом.
3. «Мрії про баскетбол»
На протязі п’яти років американські кінематографісти Стів Джеймс, Фредерік Маркса і Пітер Гілберт спостерігали за дорослішанням і розвитком двох афро- американських підлітків, у яких була одна мрія: стати зіркою баскетболу.
Автори фільму, як всі хороші документалісти, показують не тільки тонкощі спорту, а й соціально-економічні труднощі, котрі стали на шляху у підлітків. Та так правдиво, що тренер хлопчиків, Джин Пінгаторе, згодом, подав на кінематографістів до суду за невтішне відображення його у фільмі.
Через недосконалість процесу висування фільмів в номінації премії «Оскар» «Мрії про баскетбол» не отримали належного визнання, коли були випущені в 1994 році. Проте знаменитий критик Роджер Еберт пізніше вибрав його як кращий фільм середини 90-их років.
4. «Рестлер»
Як і Ренді «Рам» Робінсон, гаснуча зірка рестлінгу, Міккі Рурк виконав одну з кращих ролей у своїй кар’єрі аж в 52 роки.
Образ Ренді ідеально підійшов старіючому акторові: він немов народився у блискучих лайкрові лосинах. На початку картини лікар ставить Ренді перед вибором: спокійне життя поза рестлінга або ж смерть.
Спочатку Ренді намагається прийняти правила життя звичайних громадян: працює в супермаркеті, дружить зі старіючої стриптизеркою Кессіді, шукає колишню дочку Стефані. Але минуле дає знати про себе і Ренді знову на арені.
Фільм допоміг повернутися у велике кіно не тільки Рурку, але і трохи позабутому режисерові Даррену Аранофськи. І зробили вони це блискуче!
