Міста-гіганти найближчого майбутнього
Нічні кошмари Томаса Мальтуса стають реальністю! Хто це такий, спитаєте ви. Мальтус – британський економіст, який у 1798 році в одній зі своїх праць передбачав, що в майбутньому зростання населення випередить виробництво харчів, що призведе до масового голоду. Переважна частина цих прогнозів, забарвлених у темні тони, виявилась занадто песимістичною. Проте у наш час швидке зростання міського населення країн третього світу не виключає того, що Мальтус, можливо, мав рацію.
Це не означає, що населенню цих міст загрожує голод – розвиток науки та сільського господарства може запобігти цьому невеселому сценарію. Є багато інших урбаністичних хвороб, які за наслідками і розмахом здатні перевершити масовий голод.
У 1900 році найбільшим містом світу був Лондон, проте за сучасними мірками він не є мегаполісом (до мегаполісом вважається місто з населенням понад 10 млн., а у Лондоні на той час мешкали 6,5 млн. людей). У списку найбільших міст у 1900 році з азійських було лише Токіо, повідомляє Forbes. Тоді воно займало сьоме місце. Сьогодні Велике Токіо є найбільшим містом світу з населенням 32,5 млн. чоловік, а згідно зі статистичними прогнозами ООН у 2015 році тут проживатиме 35,5 млн. чоловік. Проте зростання населення у Токіо щороку сповільнюється. Демографічне майбутнє за такими містами як Мумбаї, Шанхай і Дака.
Навіть якщо загальна кількість населення планети згодом стабілізується і зупиниться на позначці 9 – 10 млрд., мегаполіси будуть розширюватись, і сільська біднота стікатиметься до міст, щоб поповнити лави міської бідноти. Людей не зупинять такі проблеми, як забруднене довкілля, тяжка кримінальна ситуація, нестача житла і нерозвинута інфраструктура. Сільські мешканці перебиратимуться до спальних районів і віддалених околиць міста, де немає каналізації та чистої питної води, проте почуватимуться краще, ніж у селі.
Втішає те, що розвинуті країни вже пройшли стадію урбанізації, і можна стверджувати, що досить успішно. Більшість американців і європейців живуть зараз на урбанізованих територіях, причому доволі комфортабельно.
| Топ-10 найбільших міст у 1900 році (Forbes) | ||
|---|---|---|
| Місце | Місто | Населення, млн. |
| 1 | Лондон | 6,5 |
| 2 | Нью-Йорк | 4,2 |
| 3 | Париж | 3,3 |
| 4 | Берлін | 2,7 |
| 5 | Чикаго | 1,7 |
| 6 | Відень | 1,7 |
| 7 | Токіо | 1,5 |
| 8 | Санкт-Петербург | 1,4 |
| 9 | Манчестер | 1,4 |
| 10 | Філадельфія | 1,4 |
Топ-10 найбільших міст у 2015 році (Forbes)
1. Токіо (32,5 млн. – 2008 р., 35,2 млн. – 2015 р.) Місто під назвою Едо слабо розвивалося до 1603 року, коли сюди прийшов сьогун Токугава і зробив його своєю столицею. У 1868 році сюди переїхав імператор, і назву було змінено на Токіо. Ні землетрус 1923 року, ні бомбардування у 1945 році американцями, ні кіношний Годзіла не стали на заваді розвиткові міста. Сьогодні Токіо випереджає Нью-Йорк і стане найбільшим містом світу в 2015 році. 
2. Мумбаї (18,2 млн. – 2008 р., 21,9 млн. – 2015 р.) Місто перейменували, оскільки його колишня назва – Бомбей – вважається реліктом колоніалізму. Проте і без того тут багато лишилося від колоніальної доби. Спочатку в місті хазяйнували португальці, пізніше територія відійшла до Британії, за правління якої місто суттєво розвинулось. Зараз Мумбаї став столицею розваг і комерції. 
3. Мехіко (19,4 млн. – 2008 р., 21,6 млн. – 2015 р.) Місто Мехіко постало на руїнах Теночитлана – столиці імперії ацтеків. Зараз Мехіко є політичним, культурним та економічним центром країни. Проте у майбутньому воно може зникнути, оскільки побудоване над підземним озером і поступово «випиває» воду з водоносного шару під ним. 
4. Сан-Паулу (18,3 млн. – 2008 р., 20,5 млн. – 2015 р.) Сан-Паулу виросло і збагатіло на кавових плантаціях. Його заснували єзуїти-місіонери 1554 року. Завдяки вдалому географічному розташуванню Сан-Паулу вже у 19 ст. стало великим торговим центром Бразилії. Зараз місто є ще й фінансовим осередком, у якому живуть представники різних національностей. Причому нащадки італійських емігрантів тут переважають над португальцями, часто можна зустріти переселенців із Японії, Лівану та Африки. 
5. Нью-Йорк (18,7 млн. – 2008 р., 19,9 млн. – 2015 р.) Нью-Йорк був першим мегаполісом, який перейшов межу 10 млн. людей у 1950 році. Тепер Нью-Йорк уже не вважається найбільшим містом світу, проте лишається фінансовим та комерційним центром Америки. 
6. Делі (15 млн. – 2008 р., 18,6 млн. – 2015 р.) Делі було столицею імперії Великих Моголів, чия червона фортеця ще й досі збереглася у центрі міста. Британці побудували тут урядовий комплекс під назвою Нове Делі у 1857 році. Мумбаї вважають індійським Голівудом, Бангалор – Силіконовою Долиною, а Делі ще й досі має шарм імперіального міста, до якого стікаються тисячі мігрантів. 
7. Шанхай (14,5 млн. – 2008 р., 17,2 млн. – 2015 р.) У 1842 році Китай програв Першу опіумну війну і був змушений відкрити порти Шанхая іноземцям. Місто швидко розрослось, і його часто називали «східним Парижем». Зараз Шанхай є найбільшим діловим і виробничим центром Китаю. 
8. Калькутта (14,3 млн. – 2008 р., 17 млн. – 2015 р.) Калькутта була заснована у 1690 році Британською Ост-Індійською компанією і згодом стала великим портом, через який британці перевозили опій із Китаю. Під британцями Калькутта стала столицею і найбільшим містом Індії. Проте зараз не все ту так добре, бо під керівництвом комуністів місто дещо втратило свої позиції. 
9. Дака (12,4 млн. – 2008 р., 15,2 млн. – 2015 р.) Як і Бомбей, Нью-Йорк, Шанхай, Делі та Калькутта, Дака асоціюється з Британською Імперією. Місто також було частиною імперії Великих Моголів, а згодом входило до складу Пакистану. Тепер Дака є найбільшим містом у Бангладеш. 
10. Джакарта (13,2 млн. – 2008 р., 16,8 млн. – 2015 р.) Джакарта, столиця Індонезії, розташована на перенаселеному острові Ява. Тривалий час тут правили індійські королі, мусульманські султани, голландські імперіалісти, котрі зробили місто столицею Голландської Ост-Індії, а також японські генерали, які тут перебували впродовж Другої світової війни. Як і багатьом прибережним містам, Джакарті загрожує цунамі, у випадку глобального потепління – затоплення. 
