Жінки, які не дозволили сексизму заважати їм творити історію

1. Неллі Блай

Неллі Блай потрапила в журналістику, як справжня феміністка: вона написала гнівну відповідь на статтю «Чим повинні займатися дівчата», яка вийшла в газеті The Pittsburgh Dispatch.

Редактор газети побачив у Блай величезний потенціал і прийняв її на посаду журналіста в 1885 році. Всього два роки потому Неллі майстерно видала себе за божевільну і потрапила в психіатричну лікарню на острові Блекуелл.

Там вона протягом тижня проводила журналістське розслідування для газети «Нью-Йорк Уорлд», яке спричинило за собою скандал і серйозне розслідування з боку влади.

Через кілька років вона вирушила у кругосвітню подорож за 72 дні, описуючи свої пригоди у подорожніх нотатках. Таким чином, Блай провела перші в світі журналістські розслідування, піддавши своє життя ризику для написання статей.

Дивує наполегливість Блай, з якою вона проводила свою небезпечну роботу. У ті часи жінки-журналісти писали виключно на теми сім’ї та побуту.

2. Хеді Ламарр

Ламарр порушила патріархальні поняття про те, що жінки не можуть бути відразу і розумними і сексуальними. Хоча вона була більше відома завдяки своїй акторській кар’єрі, Хеді Ламарр навряд чи хотіла запам’ятатися в цьому світі своїм красивим личком.

Актриса була також винахідницею, яка спільно з іншими вченими створила технології, необхідні для управління торпедами під час Другої світової війни.

Ці праці пізніше дозволили впровадити Wi-Fi і Bluetooth технології. Хайді також була першою актрисою, яка зімітував оргазм на екрані у фільмі 1933-року «Екстазі».

Незважаючи на свої досягнення, Ламарр зіткнулися з утисками в правах за статевою ознакою. Коли вона спробувала увійти до Національної ради винахідників, щоб допомогти військовим, їй відмовили і порадили використовувати її статус знаменитості, щоб продавати військові облігації.

На щастя, вона продовжувала винаходити, і її внесок у науку був оцінений в 2014 році, коли вона була введена в Зал слави винахідників.

3. Агент 355

Задовго до агента 007, була агентша 355. Історичні книги проливають світло на деякі факти з американської революції, згадуючи цього члена Culper Spy Ring — першої елітної шпигунської мережі в США.

Одна з найцінніших шпигунок Джорджа Вашингтона, жінка, відома тільки як «Агент 355», збирала цінну інформацію, яка була важлива для досягнення колоніями незалежності.

Агентшу часто описували як «чарівну й дотепну особу», яка блищала в світському суспільстві Манхеттена.

4. Мері Шеллі

Є багато причин, чому «Франкенштейн» Мері Шеллі вважається великим твором літератури. Шеллі написала цей роман, коли їй було 20 років.

Ця книга була дико популярної протягом століть — в даний час вважається новаторської роботою в жанрі наукової фантастики, а Мері Шеллі — матір’ю жанру.

5. Мурасакі Сікібу

Мало що відомо про японську письменницю, якій приписують написання першого в світі роману «Повість про Гендзі», крім того, що вона їй довелося для цього подолати безліч перешкод.

Навіть своє ім’я вона вигадала, частина взявши в одного з героїв роману, а частина — від назви роботи свого батька.

Мало того, що Сікібу здобула освіту — рідкість для жінок в будь-якій точці нашої планети, особливо в році 1010, — але вона так само вміла писати як по-японськи, так і по-китайськи.

Вчені встановили, що Сікібу була вдовою і належала елітному дворянського роду. Подібне положення, безсумнівно, сприяло кар’єрі письменниці. Але все ж заворожує факт, що ця японська жінка по суті створила концепцію сучасної белетристики ще тисячу років тому.

6. Амелія Ерхарт

Хоча брати Райт запустили свій перший планер всього двома десятками років раніше, Амелія Ерхарт, не гаючи часу, отримала ліцензію пілота вже в 1923 році.

Всього лише через п’ять років вона стала першою жінкою, яка перелетіла Атлантичний океан.

У день свого весілля Ерхарт написала листа своєму майбутньому чоловікові, заявивши, що «я не буду вимагати від вас дотримуватися якого-небудь середньовічного коду вірності мені, але й сама до вас не можу бути прив’язаною так само.»

Вражаюча кар’єра льотчиці обірвалося в 1937-му році, коли вона раптом зникла, спробувавши зробити кругосвітній політ.

7. Доктор Елізабет Блеквелл

Блеквелл працювала вчителькою, поки її близька подруга, вмираючи, зізналася, що відчувала б менше болю, будь біля її ліжка жінка-лікар.

Як підтверджують документи вікторіанської епохи, лікарі лікували чоловіків і жінок по-різному, причому здоров’я останніх було явно не в пріоритетах.

Ця ворожість по відношенню до здоров’я жінок збентежила Елізабет, і вона стала першою жінкою, яка отримала ступінь доктора медицини в американській медичній школі.

Вона також відкрила в Нью-Йорку лазарет для незаможних жінок і дітей в 1857 році з двома іншими жінками: своєю сестрою, доктором Емілі Блеквелл і доктором Марі Закревською.

8. Марія У. Стюарт

Марія була першою американською жінкою, яка виступала перед аудиторією змішаних статей і рас, а також однією з перших афро-американських жінок, які виступили публічно.

Крім безпрецедентного характеру її лекцій, цікаво було само їх зміст: Стюарт пристрасно висловлювалася на захист прав жінок і проти рабства.

Само собою зрозуміло, що подібна позиція на початку 19 століття була сміливим вибором навіть для білого чоловіка. Але Стюарт знала, що історія все розставить на свої місця, і сміливо висловлювала свою думку.

9. Пані Сі Джей Уолкер

Уолкер була першою американською жінкою, яка стала мільйонеркою, заробивши свій стан, а не успадкувавши від багатих родичів.

Її дитинство проходило на бавовняних полях і за домашньою рутиною. Уолкер помітила, що темношкірі жінки потребують особливих засобів по догляду за волоссям, і вирішила створити такі продукти, зайнявшись і їх дистрибуцією.

З часом вона створила справжню імперію краси, яка складалася з фабрики по виробництву косметичних товарів, навчених продавців і школи краси.

Так само вона була відома, як щедрий меценат: частина її багатства покривала стипендії для талановитих студентів, догляд за старими та незаможними.

10. Паулі Мюррей

Паулі Мюррей мала кілька іпостасей, кожна з яких була вражаючою. На кінець 1940-их років Мюррей стала адвокатом з цивільних прав. Це особливо вражаюче досягнення, враховуючи, що жінкам, не кажучи вже про чорних жінок, всього за десять років до було заборонено вести юридичну практику.

У 1951 році Мюррей опублікувала книгу «Закони штатів за кольором шкіри і расової приналежності», яку вважали «Біблією для юристів з цивільних прав.»

У 1960 році президент Джон Ф. Кеннеді призначив Мюррей главою Комітету з цивільних і політичних прав; вона використовувала цю платформу, щоб показати важливу роль жінок у боротьбі за громадянські права. У 1977 році Мюррей додала до свого і без того вже вражаючому резюме звання першої жінки-єпископа.