Найцікавіші наукові ілюстрації

Найцікавіші наукові ілюстрації (AAAS)

«Скляний ліс»Маріо Стефані (Другий університет Неаполя, Італія) 1 місце у конкурсі фотографій  Діатомові водорості – крихітні найпростіші, які, проте, виробляють близько 40% усього кисню на Землі. Клітини цих дивних живих істот поміщені в мікроскопічні «мушлі» з аморфного кремнезему Si2. Цей матеріал ми могли б назвати склом, якби «мушлі» були не 30 мкм, як у зображених на цій фотографії особин Licmophora Еhrenbergii, а кілька сантиметрів. Усього науці відомо близько 100 тисяч видів діатомей, розміри найбільших сягають 2 мм. На цій фотографії, отриманій за допомогою сканувального електронного мікроскопа, показані зеленим діатомові водорості закріпилися на «ніжках» невеликого морського безхребетного Eudendrium Racemosum, представленого відтінками коричневого (кольорів у звичайному розумінні електронний мікроскоп не розрізняє, оскільки працює не зі світлом, а з потоком електронів).

«Струнні вібрації»Ендрю Девідхейзі (Рочестерський технологічний інститут, США) 2 – 4 місця у конкурсі фотографій  Як зізнався сам фотограф, він збирався зафіксувати рух виткої пружної бавовняної нитки, але перестарався зі швидкістю обертання мотора, що надавав їй руху. В результаті у нитці виникли незвичайні обертальні коливання, динаміка яких була набагато складніша й мальовничіша, ніж можна побачити, розкрутивши висячий ланцюжок. Фотографія зроблена цифровою фотокамерою Canon з витримкою близько 2 секунд; за цей час нитка встигла провернутися 10 – 20 разів.

«Присоски кальмара: Маленькі монстри годують звіра» Джессіка Шиффман і Керолайн Шовер (Університет імені Ентоні Дрекселя, США) 2 – 4 місця у конкурсі фотографій  Крихітні білі «ікла» з хітину розташовані на кінцях присосок, які вкривають «долоні» довгих щупалець кальмара. Саме ними кальмари захоплюють здобич і спрямовують її в рот. Діаметр зображених на цій електронній мікрофотографії присосок – близько 0,4 мм, але в найбільших кальмарів вони можуть сягати 5 см в діаметрі. Кольорове рішення, як зізнаються автори, їм навіяв фільм Френка Оза «Маленький магазинчик жахів».

«Полімерний лабіринт»Йе Джин Ин і Даглас Вейбел (Університет штату Вісконсин у Медисоні, США) 2 – 4 місця у конкурсі фотографій  Змішавши поліетиленгліколь і полідиметилсилоксaн, корейська аспірантка Йе Джин Ин, що працює під керівництвом біохіміка Дагласа Вейбела, отримала, за її власною характеристикою, «полімерний сандвіч». Чари починаються, коли на цей сандвіч потрапляє вода. Поліетиленгліколь при цьому розширюється, а його більш твердий кополімер полідиметилсилоксан – ні, так що першому нічого не лишається, як випинатися нагору, утворюючи хребти й западини. Їх і зафіксувала Ин за допомогою цифрової камери Nikon і стереоскопа Zeiss. До речі, відпочатково сандвіч був призначений для закріплення на ньому клітинних культур. Експеримент не вдався: така зморщена підкладка нікому не потрібна, зате дуже гарна.

«Біблійна візуалізація» Кріс Гаррісон (Університет імені Ендрю Карнегі та Ендрю і Ричарда Меллонів, США) і Кристоф Ремгільд (Євангелічна лютеранська церква Північної Ельби, Німеччина) 2 – 3 місця у конкурсі ілюстрацій  Цей малюнок – результат роботи німця Кристофа Ремхгільда, що склав повний (на його думку) каталог посилань із однієї глави Біблії (як Старого заповіту, так і Нового) на іншу. У представлену форму цей масив даних перевела комп’ютерна програма, складена Гаррісоном. Кожна глава кожної книги Біблії представлена стовпчиком, довжина якого відображає кількість віршів у цій главі. Кожна дуга – це і є посилання, на складання каталогу яких у Ремхгільда пішов не один рік; при цьому на малюнку показані лише ті посилання, що ведуть із однієї книги в іншу – внутрікнижкових посилань із однієї глави на іншу тут немає.

«Тривимірне зображення клітини ссавця за допомогою сканувальної електронної мікроскопії з іонним травлінням»Дональд Блісс і Срірам Субраманьян (Національна медична бібліотека, Національний інститут здоров’я, США) 2 – 3 місця у конкурсі ілюстрацій  Цей «танок» насправді зображує ядро ракової клітини. Її тривимірну модель отримали за допомогою електронного мікроскопа, який шар за шаром сканував деталі, котрі відкривалися під час коротких бомбардувань іонами галію. Вони щоразу зривали плівку товщиною всього 20 нм. На цьому зображенні показані мітохондрії (рожевим) і ендоплазматична сітка клітини (золотим), що оточують чорне ядро клітини меланоми.

«Божевільне чаювання в капелюшника з «Аліси в мікроскопічному Дивокраї»»Коллін Чемп і Деніс Канкел (Concise Image Studios, США) 1 місце у конкурсі інфографіки  Ця ілюстрація до подорожі Аліси Дивокраєм – не фотографія. Але вона зроблена з фотографій, отриманих за допомогою різних мікроскопів Деннісом Канкелом. Коллін Чемп розфарбувала їх і склала з них цілу картину. На картині жуки сидять біля столу з крила метелика, що стоїть на траві з кристалів вітаміну C, коріння якої цвілевими нитками пробирається через цвілеві ж спори; цвілеві тут навіть дерева, а по небесах летять крихітні попелиці. Масштабу не дотримано.

«Мікробіологія струмка: Життя у біоплівці»Ендрю Дофійд і Джилліан Льюїс (Університет Окленда, Нова Зеландія)2 місце у змаганні інфографіки  Тонкий шар зеленого чи бурого слизу, що вкриває камені у струмках – складна екосистема, вивченням якої у гірських струмках новозеландського Північного острова Ендрю Дофійд займається під керівництвом Джилліан Льюїс. Щоб люди краще розуміли предмет його досліджень, Дофійд створив цей шедевр інфографіки, котрий із різним збільшенням показує всіх основних мешканців біоплівок. Це водорості та гриби, бактерії й найпростіші, синьо-зелені водорості (ціанобактерії) і навіть віруси. Усіх їх супроводжують короткі пояснення ролі цих живих (ну, крім вірусів) істот у житті біоплівки. До речі, плакат уже використовують у новозеландських школах.

«Вдивляючись в артерію»Лінда Най (Лабораторія візуалізації музею The Exploratorium у Сан-Франциско, США) 1 місце у конкурсі ілюстрацій  Дещо нестандартна перспектива людської кровоносної системи показує на фоні серця й артерії людського організму його кров’яні тільця, наповнені гемоглобіном, і навіть окремі атоми кисню, закріплені в структурі цієї кровоносної молекули. На кожному рівні зображення, де людина виявилась десь біля лінії горизонту, збільшення зростає десятикратно.