Найдавніші міста світу

1. Ієріхон, Палестинские территорії

Час заснування поселения: 9000 до н.е.

Найстарше із постійно населених міст в світі, яке неодноразово згадується в Біблії і іноді називається «місто пальм». Археологи виявили залишки 20 послідовних поселень в Ієрихоні, вік яких датується 11 000 років. Місто знаходиться поблизу річки Йордан, на Західному березі. На сьогоднішній день тут проживає близько 20000 чоловік.

Руїни стародавнього Єрихону лежать на захід від центру сучасного міста.Перші виявлені в цьому місці сліди життя людей відносяться до 8‑го тис. до н. е. Тут була відкрита потужна вежа епохи докерамічного неоліту (8400−7300 до н. Е..), поховання періоду халколіта, міські стіни бронзового століття, можливо, ті самі, що, за переказами, впали від гучних труб ізраїльтян (знамениті «ієрихонські труби») , руїни зимового палацу-резиденції Ірода Великого з лазнями, басейнами і пишно прикрашеними залами, а також мозаїчна підлога синагоги (V‑VI століття).

Біля підніжжя пагорба Тель-ас-Султан знаходиться джерело пророка Єлисея. Вчені припускають, що в навколишніх пагорбахприховано археологічні цінності, порівнянні із Долиною царів у Єгипті.

2. Бібл, Ліван

Час заснування поселения: 5000 років до н.е.

Біблійний місто Гебал був заснований фінікійцями, а назва Библ (греч.Біблос) він отримав від греків, які імпортували з міста папірус, який по-грецьки називався «Біблос».

Місто відоме з 4 тис. до н. е. Було знамените храмами Ваала, пізніше відоме як місце культу бога Адоніса, звідси поширився і в Грецію. За уявленнями древніх єгиптян саме в Біблі знайшла Ісіда тіло Осіріса в дерев’яному ящику.

Серед ключових туристичних об’єктів міста: стародавні фінікійські храми, міський замок і храм святого Іоанна Хрестителя, побудований хрестоносцями в 12 столітті, а так само залишки міського муру.

3. Алеппо, Сирія

Час заснування поселения: 4,300 до н.е.

Найбільш густонаселене місто Сирії налічує 4,4 мільйона жителів, було засновано близько 4300 р. до н.е. і мало назву Халпе або Халібон.

Етимологія походження назви невідома. Деякі припускають, що «Халеб» означає «залізо» або «мідь», оскільки місто було основним центром виробництва цих металів в давнину. «Халабі» на арамейською означає «білий», що вказує на колір грунту і достаток мармуру в цьому районі.

Нинішню назву «Алеппо» місто отримало від італійців, які відвідували його за часів хрестових походів.

Древній Алеппо згадується в хетських написах, в написах Мари на Євфраті, в центральній Анатолії, і в місті Ебла, де воно описується як одне з головних центрів торгівлі і військового мистецтва. Для хеттів Алеппо мало найважливіше значення, тому що було центром поклоніння богу погоди.

Важливим воно було і з економічної точки зору, так як було розташоване на Великому шовковому шляху, що проходив через Середню Азію і Месопотамію. Тому в ході історії місто не раз займали ассірійці, греки, перси, римляни, араби, турки і монголи.

Саме в Алеппо наказав великий Тамерлан спорудити вежу з 20 000 черепів. Сучасний Алеппо є найкрасивішим містом країн Близького Сходу.

4. Дамаск, Сирія 

Час заснування поселения: 4,300 до н.е.

Деякі джерела називають Дамаск найстарішим із населених міст в світі. Вважається, що територія зайнята містом була заселена ще у 10000 році до нашої ери, але це твердження дуже суперечливе.

Середньовічний арабський історик Ібн Асакир (XII ст.) стверджував, що першою стіною, спорудженої після всесвітнього потопу, була Дамаська стіна, і відносив виникнення міста до IV тис. до н. е.

Перші історичні відомості про Дамаск відносяться до XV ст. до н. е., коли місто перебувало під владою єгипетських фараонів. Також воно входило до складу Ассирії, Нововавилонського царства, Персії, імперії Олександра Македонського та наступного після його смерті елліністичного царства Селевкідів.

Розквіт міста припадає на прибуття арамейцев, які спорудили тут мережу водних каналів, що до цих пір складають основу сучасних водопровідних мереж міста.Тепер в місті живе 2,5 мільйона жителів, а в 2008 році його назвали «Арабської культурною столицею».

5. Сузи, Іран

Час заснування поселения: 4200 до н.е.

Одне із найдавніших міст світу, засноване за оцінками близько 4000 до н. е., перші сліди проживання датуються 7000 до н. е. Розташоване на території сучасної провінції Хузестан в Ірані.

В історії Сузи здобули популярність як столиця держави Елам. Місто згадується в ранніх шумерських документах. У творі «Енмеркар і Правитель Аратти» говориться, що місто присвячене божеству Інанна, покровительці Урука.

Сузи неодноразово згадуються в Старому Заповіті, переважно в розділі Кетувім (писання). Нині місто відоме як Шуша і в ньому живе 65 000 жителів.

6. Файюм, Єгипет

Час заснування поселения: 4000 до н.е.

Файюм розташовано на північному заході від Каїра. Місто займає частину Крокоділополя — стародавнього єгипетського міста, в якому поклонялися священному крокодилу, богу Себеку. Фараони 12‑й династії часто любили гостювати у Файюмі, який називався тоді Шедіт. Про це свідчать розкопані Фліндерсом Пітрі залишки храмів і похоронних пірамід.

Тут знаходився знаменитий Лабіринт, описаний Геродотом. Серед численних археологічних знахідок Файюмской області світову славу здобули фаюмські малюнки — створені в техніці енкаустики похоронні портрети часів римського Єгипту.

7. Сидон, Ліван

Час заснування поселения: 4000 до н.е.

Приблизно в 25 милях на південь від Бейруту знаходиться Сидон — одне із найважливіших і, мабуть, найстаріших фінікійських міст. Місто було основою фінікійської імперії.

І Ісус та апостол Павло, як кажуть, побували в Сидоні, так само як і Олександр Великий, який захопив місто в 333 році до нашої ери. Нині місто називається Сайда і в ньому живуть мусульмани суніти і шиїти.

8. Пловдив, Болгарія 

Час заснування поселения: 4000 до н.е.

Друге за величиною місто в Болгарії. Пловдив — одине з найстаріших міст Європи. Воно старше Рима, Афін, Карфагена і Константинополя. Перші поселення на його місці датуються понад 6000 років тому. Згідно римського історика Амміану Марцелліна, перша його назва, дана фракійцями — Евмолпіада.

У 342 до н. е. місто було завойовано Філіпом II Македонським, батьком Александра Македонського, який назвав його Філіппополь в свою честь, у фракійській вимові Пулпудева.У VI столітті Пловдив опинився під контролем слов’янських племен. В 815 році його було включено до складу Першого Болгарського царства. В цей час місто отримало ім’я Пилдін.

У наступні століття контроль над містом неодноразово переходив від болгар до Візантії, поки в 1364 році він не був захоплений Османами. Відомо, що місто чотири рази грабували армії хрестоносців.Пловдив є великим культурним центром і має багато стародавніх руїн, в тому числі римський амфітеатр і акведук, а також Османські купальні.

9. Газіантеп, Туреччина

Час заснування поселения: 3650 до н.е.

Розташоване на півдні Туреччини, недалеко від кордону з Сирією. Історія міста Газіантеп сягає ще часів хетів. До 8 лютого 1921 місто носило ім’я Антеп, титул «газі» — хоробрий був даний турецьким парламентом за заслуги городян під час війни за незалежність держави. Газіантеп є одним із стародавніх центрів південно-східного району Анатолії.

Місто, звідки виходять перші цивілізації, а історія походження якого сягає до 4000 р. до н. е., розташоване на перетині доріг історичного Великого Шовкового Шляху, який з’єднує південь із Середземним морем, північчю і заходом. В Газіантепі зберігаються історичні твори хеттів, ассірійців, а також праці часів Олександра Македонського.

10. Бейрут, Ліван

Час заснування поселения: 3000 р. до н.е.

Столиця Лівану, яка є культурним, адміністративним і економічним центром, ось вже більше 5000 років займає своє місце під сонцем. Місто було закладено фінікійцями на великому кам’янистому мисі майже в центрі середземноморського узбережжя сьогоднішньої території Лівану.

Назва міста ймовірно походить від стародавнього імені Бирото (колодязь). Місто довгий час перебував «в тіні» своїх могутніх сусідів, Тиру та Сидону, і лише під епоху Римської імперії отримало певний вплив і прославилось правознавчої школою, в якій були розроблені основні положення Кодексу Юстініана, що став згодом основою європейської правової системи.

У 635 році н. е. Бейрут було зайнято арабами і включено до складу Арабського халіфату. У 1100 році захоплено хрестоносцями і в 1516 році — турками, після чого воно перебувало у складі Османської імперії аж до 1918 року. У XX столітті стає інтелектуальним, культурним і комерційним центром східного Середземномор’я. З 1941 року — столиця незалежної Ліванської Республіки.

11. Ієрусалим, Ізраїль / Палестинські території 

Час заснування поселения: 2800 до н.е.

Єрусалим є духовним центром єврейського народу і третім святим містом ісламу. Єрусалим — будинок для кількох ключових релігійних об’єктів, у тому числі Купола Скелі, Стіни Плачу, Храму Гроба Господня і аль-Акса. За свою історію місто було обложене 23 раз, атакували 52 разів, 44 разів захоплювали і нищили два рази.Єрусалим лежить на вододілі між Середземним та Мертвим морями у відрогах Юдиних гір, на висоті 650 – 840 м над рівнем моря, і є одним з найдавніших міст світу. Перші поселення датуються IV тисячоліттям до н. е.

Місто згадується в Старому завіті як столиця євусеянина — доеврейского населення Іудеї, яке в кінці III тисячоліття до н. е. заснувало місто Єрусалим) і спочатку населяло його. Так само є згадка, як про місто-державу Рушалімум в XX-XIX століттях до н. е. на єгипетських статуетках, що містять прокляття ворожим містам.

В XI столітті до н. е. місто було зайняте євреями і проголошено столицею Ізраїльського царства, а з X століття до н. е. — Юдейського. У VI столітті до н. е.місто було завойовано Вавилоном, а пізніше перейшло під владу Перської імперії. Потім місто переходило з рук (римлян, арабів, єгиптян та хрестоносців) в руки, поки не стало частиною Османської імперії. З 1517 року по 1917 рік Єрусалим знаходився в складі Османської імперії, після чого лишилось під управлінням Великобританії.

12. Тир, Ліван 

Час заснуванняя поселения: 2750 до н.е.

Знамените фінікійський місто, одне з найдавніших великих торгових центрів, за свідченням Геродота було засноване близько 2750 до н.е. Перебувало на території сучасного Лівану. Місто було завойоване Олександром Македонським в 332 році до н.е. після семимісячної облоги, а в 64 р. до н. е. стало римською провінцією. У Тирі деякий час жив апостол Павло.

У середні століття вважалося одним із найбільш неприступних міст Близького Сходу. Тут поховано в 1190 році короля Німеччини та імператора Священної Римської Імперії Фрідріха Барбароссу. В даний час на місці Тіра стоїть нове поселення Сур — містечко не має особливого значення, так як торгівля перейшла до Бейруту.

13. Ербіль, Ірак

Час заснування поселения: 2300 до н.е.

На північ від іракського міста Киркука лежить Ербіль — столиця іракського Курдистану. У різний час тут господарювали ассірійці, перси, династія Сасанідів, араби і турки.

Одне з найдавніших міст світу: як показують археологічні дослідження, існує безперервно з IV тисячоліття до н. е. Про це нагадує пагорб Цитаделі, що представляє собою залишки колишніх поселень. Стіна навколо його, як вважають, належить ще до доисламским часів.

За часів персидського панування через місто, відоме із грецьких джерел як Арбели / Хавлер, проходила так звана «Царська дорога», що зв’язує центр Перської держави з Егейським узбережжям. Ербіль служив головним перевалочним пунктом на Великому шовковому шляху, а його давня цитадель — яка піднімається 26 метрів від землі — до сих пір домінує над міським горизонтом.

14. Кіркук, Ірак 

Час заснування поселения: 2200 до н.э.

Розташований приблизно в 150 милях на північ від Багдада, Кіркук стоїть на місці стародавньої хурритской і ассірійської столиці Аррапхі. Через стратегічне географічне положення міста за Кіркук билися три імперії: Ассирія, Вавилон і Мідія, які контролювали місто в різні часи. У місті все ще можна побачити руїни фортеці 5000 — річної давності. Сучасне місто є столицею нафтової промисловості країни.

15. Балх, Афганістан 

Час заснування поселения: 1500 до н.е.

Балх — одне з найдавніших міст світу, воно вважається першим містом, заснованим індо-арійцями під час руху через Аму-Дар’ю . Місто було традиційним центром зороастризму і вважався місцем народження Заратустри.

У пізню Античність Балх стало важливим центром хінаяни, за свідченням Сюаньцзана, в VII столітті в місті було близько сотні буддійських монастирів (Віхар), в яких проживало 30 000 ченців. Найбільшим з монастирів був Навбахар (санскр. нава Віхар — «новий монастир»), в якому знаходилася гігантська статуя Будди.

Араби в перший раз з’явилися в Балху в 645 році, але пішли, лише розграбувавши його. Вони повернулися в 715 році і вже міцно закріпилися в місті. Надалі місто захоплювали та грабували монголи і Тимур, але, незважаючи на це, Марко Поло описував місто як «гідне і велике».

Нині місто вважається центром бавовняно-паперової промисловості, а також вироблення шкір, так званої «перської овчини».