Топ-15 міст, що стоять на воді

1. Санта Крус Дел Іслоте, Колумбія (Santa Cruz del Islote, Colombia)

Крихітний острівець Санта Крус Дел Іслоте розташований у Карибському морі біля узбережжя Колумбії.

Санта Крус — найбільш перенаселений острів за кількістю громадян на одиницю площі. На одному гектарі острова побудовано близько 97 будинків, в яких живуть 1247 осіб. Коли до місцевих мешканців на свята приїжджають діти, онуки та родичі з материка населення збільшується на третину.

У подібного перенаселення є великі мінуси:

- ані пляжу, ані басейну або навіть готелі;- ховати покійних доводиться на сусідньому острові, оскільки під кладовище на Санта Крус площа не передбачена;- щоб зіграти у футбол теж доводиться вирушати на сусідній острів.Крім цього, на Дел Іслоте єдиним джерелом прісної води є атмосферні опади. Городяни спорудили систему жолобів і трубопроводів, які допомагають зібрати дощову воду для пиття і приготування їжі, але для решти потреб її катастрофічно не вистачає.

Незважаючи на ці проблеми, Санта-Крус є затишним острівним поселенням, що знаходиться далеко від перестрілок між воєнізованими формуваннями і армією, які мають місце на материковій Колумбії. Тут навіть вночі не замикають двері, а ввечері жителі збираються за спільним переглядом «мильних» серіалів.

2. Ганв’є, Бенін (Ganvie, Benin)

Найбільше «плаваюче» село Африки знаходиться на озері Нокуе в країні Бенін.

Засноване в XVI або XVII столітті Ганв’є — це 3000 бамбукових хатин на палях, розкиданих на кілька кілометрів по озеру. Населення села складає близько 20000 чоловік.

У XVIII столітті плем’я Тофіно побудували це унікальну село з метою захисту від агресії інших войовничих племен. Назва села перекладається як «ми вижили».

Не дивлячись на те, що Ганв’є постійно змінюється через географічні особливості місця розташування, плем’я змогло розвинути складну культуру на озері. Як і в інших аврфканських містах, тут є і бідні райони, але в цілому, мешканці Ганв’є живуть благополучно.

Невеликі острівці, які періодично виникають на озері, використовують як пасовища для тварин.

Головний продукт харчування жителів — риба, а піроги — основний засіб пересування більшості жителів села.

3. Ко-Пані, Тайланд (Ko Panyi, Thailand)

У Тайланді існує рибальське село Ко-Пані — рай для людей, які люблять воду та тропічну погоду.

З висоти пташиного польоту здається, що село чарівним чином виникло посеред затоки. Але насправді поселення було засновано представниками двох родин. Сьогодні населення села складає близько 2000 осіб.

Велика частина острова представляє собою вертикальні скелі з вапняку, а сотні хатин, ресторанів та інших будівель побудовані на палях над затокою. У цій маленькій мусульманській громаді є своя школа, мечеть, безліч сувенірних магазинів і кілька ресторанів з видом на море.

Найцікавіша особливість цього села — її плаваюче футбольне поле, побудоване місцевими дітьми зі старих дерев’яних балок та рибальських плотів.

4. Острівець Лорето, Італія (Loreto Island, Italy)

Лорето — невеликий приватний острів із замком на озері Ізео в Північній Італії. Наприкінці V століття тут був побудований монастир, який проіснував протягом кількох століть, і, врешті-решт, був закинутий в ХVI столітті.

Змінивши кілька господарів на початку 20 століття острівецьдістався капітану Королівського флоту Вінченцо Річьєрі, який в 1910 р. побудував тут неоготичний замок і пристань з двома маяками. Навколо замку був посаджений хвойний сад.

Нещодавно острів прославився тим, що його збирався придбати Джордж Клуні, який вже має резиденцію неподалік, але чомусь передумав.

Площа озера Ізео, розташованого в Ломбардних Передальпах, становить 65 кв. км, максимальна ширина — 5 км, максимальна довжина — 25 км.

5. Плаваючі села бухти Халонг, В’єтнам (Halong Bay Floating Village, Vietnam)

В бухте Халонг, в древней геологической формации на севере Вьетнама, насчитывается 2500 островов. Все они являются остатками известняковых пластов возрастом около 300 миллионов лет. В ходе геологических процессов из моря поднялся участок, на котором сегодня располагается Вьетнам.

На протяжении миллионов лет известняковые образования принимали причудливые формы, уровень моря поднимался и опускался, в то время как ледниковые периоды сменялись потеплением. Ветры и волны также приложили свои усилия, в результате причудливые образования выглядят так, будто их создал древний сказочный дракон — по крайней мере так гласит древняя легенда.

Около трех веков в тихих бухтах Халонг существуют ры­бацкие деревни, обитатели которых живут в лодках с бамбуковой крышей или в плавучих домиках.

Сегодня сохранилось семь таких поселений на воде. В самой большой рыбацкой деревне прожи­вает 123 семьи — это около 500 человек.

Основное занятие на­селения — рыболовство. Уже в пять-шесть лет местные дети лихо управ­ляются с лодками, а их отцы выходят в от­крытое море на небольших судах. Излишки рыбы обмениваются на одежду и рис. Так­же в деревнях выращивают жемчуг, а с тех пор как Вьетнам открыл свои границы, и бухта Халонг была объявлена объектом мирового наследия, туризм стал еще одной статьей дохода местного населения.

Бухта Халонг для многих путешественников представляется живописным местом с вздымающимися причудливого очертания островами и скалами, где по тихой водной глади проплывают плоскодонные джонки. В современном мире лодки джонки уже почти исчезли, большие красные паруса поднимают лишь несколько, специально сохраненных для туристов.

6. Наарден, Нідерланди (Naarden, Netherlands)

Наарден — місто-фортеця в формі зірки в Нідерландах, один з небагатьох уцілілих голландських бастіонів і єдина фортеця в Європі з унікальними подвійними стінами і ровами.

Місто-фортеця Наарден цікаве і примітне двома речима — по-перше, дивовижною симетричною формою, а по-друге — прекрасним станом фортифікаційних споруд, які могли б, напевно, згодитися і в сучасній війні.

У XIII столітті Наарден був невеликим укріпленим містечком на ділянці землі між морем і болотами річки Вехт. Тут проходив єдиний шлях до Амстердама зі сходу, що автоматично робило Наарден стратегічної фортецею.

Під час війни Тріски та Крючків (серія внутрішніх військових конфліктів в Голландії в к. XIII‑н. XIV в.) фортеця була зруйнована і відновлена в XIV столітті. З 1411 і до 1683 Наарден був великим портом з розширеними рибальськими правами. У XV-XVI століттях тут існувало розвинене текстильне виробництво.

Окрім оригінальной конфігурації, Наарден відомий завядки фотофестивалю, який щороку проходить в місті. При цьому виставковим залом слугує саме місто-фортеця, в різних частинах якого розміщують роботи фотомитців.

7.Мескальтітан, Мексика (Mexicaltitan, Mexico)

Мескальтітан в перекладі з мови науатль означає «Острів, багатий на мескаль» (різновид міцного алкогольного напою). Це крихітний круглий острів біля тихоокеанського узбережжя Мексики з населенням трохи більше 800 осіб.

Місто знаходиться на болотистій місцевості серед численних каналів, утворених мангровим лісом.

Згідно з версією, яка не отримала наукового підтвердження, Мескальтітан — це легендарний Ацтлан, прабатьківщина ацтеків, звідки вони в 1091 році вирушили у пошуках кращого місця для життя та осіли в Теночтітлані (сучасний Мехіко).

В даний час все населення цього міста зайнято ловом креветок.

У період дощів, який припадає на серпень — вересень, його вулиці перетворюються на канали, а жителі змушені перебиратися жити на човни.

8. Плаваючі поселення племені Урос, Перу (Uros Floating Village, Peru)

Ці унікальні острови розташовані в 4 км від Пуно (місто на південному сході Перу, розташоване на березі озера Тітікака).

Згідно з легендам, нечисленне плем’я індіанців Урос переселилося на плавучі острови декілька тисячоліть тому, прагнучи ізолюватися від впливу інших народів, що займають прибережні території озера Тітікака.

Урос самі навчилися будувати села з соломи, прив’язуючи їх до очерету. Кожне поселення-острівець складається з численних шарів висушеного очерету, нижні з яких поступово вимиваються течією, а верхні постійно оновлюються. Поверхня островів Урос — м’яка і пружиниста, вода місцями просочується крізь очеретяний шар.

Наразі на озері Тітікака налічується близько 40 плавучих островів Урос, на деяких з них є сонячні батареї, які виробляють електроенергію.

9. Острів Мігінго, Кенія (Migingo Island, Kenya) 

Острів Мігінго на озері Вікторія за розміром менший, за футбольне поле. Мало того, острів досі не визначився з приналежністю до конкретної країни.

Тим не менш, це не заважає йому бути одним з найбільш густонаселених островів на Землі: 130 постійних мешканців змушені тулитися на крихітному острівці.

Скромний острівець є причиною суперечок між двома державами: Угандою і Кенією, — адже вважається перспективним з точки зору рибного промислу.

10. Флорес, Гватемала (Flores, Guatemala)

Красиве місто Флорес, побудоване в колоніальному стилі, частково розташоване на острові озера Петен-Іца та з’єднується з великою землею дамбою.

У доколумбові часи на місці Флореса знаходилось місто майя Тайясаль. Тому додатковим магнітом для мандрівників служать стародавні руїни.

11. Вужен, Китай (Wuzhen, China)

Вужен расположен в центре шести древних городов к югу от реки Янцзы в Китае.

Вужен — это живописный город с длинной историей: говорят, он был уже заселен по крайней мере 7000 лет назад, и уже тогда здесь были каменные мосты с деревянной резьбой.

Вужен считается наиболее хорошо сохранившимся из водных городов Китая – большая часть города состоит из старинных зданий. Местные жители здесь не хотят менять свои традиции, не обращая никакого внимания на технический прогресс.

Они все так же, как их предки в древние времена, покупают пищу через окна своих домов с проезжающих торговых лодок. Вужен занесен ЮНЕСКО в Список всемирного культурного наследия.

Вужен очень гостеприимен к иностранным туристам. Большинство старинных домиков вдоль каналов переоборудованы под комфортабельные гостиницы и рестораны. Ночью древний город сияет многочисленными огнями, которые отражаются в водах каналов.

12. Фадіут, Сенеґал (Fadiouth, Senegal)

Жоаль-Фадіут є одним з найкрасивіших поселень західного Сенегалу з чистим океанським узбережжям, маленькими островами, мостами і ретрофранцузькою атмосферою нічних закладів і ресторанів.

Частина міста розташована на однойменному острові Фадіут, вулиці якого всипані товстим шаром мушель.

Тут не можна переміщатися на будь-яких транспортних засобах, окрім велосипедів і гужового транспорту. Основний вид діяльності жителів острова — вирощування рису в затоплених заплавах.

За даними останнього перепису, населення острова становить майже 40 тисяч мешканців.

13. Жоужуанг, Китай (Zhouzhang, China)

Історія міста, розташованого вздовж річки Хуанхе, налічує більше 2000 років. Це одне з найбільш стародавніх водних міст Китаю. Його вулички розділяють ріки і озеро (місцева «площа»). Східну «венецію» люблять відвідувати самі китайці, а ось іноземних туристів тут можна зустріти рідко. І дарма, адже місто має безліч визначних пам’яток: воно налічує 14 стародавніх кам’яних мостів, з яких відкриваються чудові види на місто. Найпопулярніший з них — так званий «подвійний міст».

Білосніжні будинки з чорним дахом і червоними дверима є зразком архітектури всього регіону. Спальні в найстаріших будинках поселення залишаються прохолодними навіть у найсильнішу спеку — це пов’язано з особливостями планування. Замість шибок досі можна бачити у вікнах відполіровані до прозорості мушлі.

Найдавніші споруди міста налічують 900 років, саме в Жоужуанзі можна побачити, як виглядало середньовічне китайське селище. Привертає увагу храм Ченгксу, побудований за часів правління династії Сонг в 11 столітті. До нього можна пройти по довгому і дуже красивому кам’яному мосту, під яким плавають тисячі золотих рибок.

14. Ліндау, Німеччина (Lindau, Germany)

Ліндау, місто, разташоване на Боденському озері, поєднує в собі гірські та водні пейзажі, міський та сільський способи життя, природу та культуру, спокійний та активний відпочинок.

Як і в багатьох інших населених пунктів в регіоні Боденського озера, у Ліндау давня історія.

Сучасний Ліндау — це один з найкрасивіших і найпопулярніших міст-курортів на Боденському озері. Тут збереглося багато унікальних історичних пам’яток, пам’яток архітектури і паркових зон.

Символом Ліндау вважається лев. Його скульптура — Баварський лев — встановлена​на вході в гавань. З протилежного боку розташовані два маяка. Один з них був зведений ще у 13 сторіччі.

На території міста знаходиться багато красивих будівель. Так, однією визначною пам’яткою є Будинок Каваццен, де сьогодні розташований міський музей. Відмінна риса цієї будівлі — чудовий розпис на фасаді.

15. Кампонґ Плук (Kampong Phluk)

Тонлесап — найбільше прісне озеро у Південно-Східній Азії. У сухий сезон площа озера складає близько 2500 квадратних кілометрів, однак під час сезону дощів води річки Тонлесап, яка витікає з озера і впадає в Меконг, повертають назад, і озеро розливається до 16000 квадратних кілометрів.

На озері живуть люди, причому безпосередньо на озері. Тут є одна кам’яна будівля, вона стоїть на високих палях — це буддистський храм. Всі ж інші будови — водні селища зі школами, церквами, поліцейськими дільницями, базарами і харчевнями — плавають і мігрують протягом року по озеру.

Село Кампонг Плук розташоване не на самому озері, а в гирлі річки. У сухий сезон частина сільської вулиці — вище рівня води, і по ній можна побродити пішки. Зате в сезон дощів човни — єдиний засіб пересування.