7 пляжів, що зникають
Природою на нашій планеті були створені дивовижні місця: гори, річки, озера, пустелі, ліси … але людина занадто по-свійськи поставилась до природних багатств. Сьогодні багато історичних та природних пам’яток зникли з карт разом із унікальною флорою та фауною.
Але, поки, на щастя, найпесимістичніші прогнози не здійснилися, є куточки планети, які варто побачити і для цього потрібно поспішити. Туристичний гід — сайт Сoncierge.com підготував 7 унікальних пляжів, які варто відвідати у найближчий час.
Мальдівські острови, Індійський океан
Білосніжний пісок, пустельні пляжі, блакить до самого горизонту, дивовижної краси корали під кристально-чистої хвилею, затишні бунгало над водою — Мальдівські острови — це рай на Землі, подорож всього життя. Але Мальдіви — острови, які ваблять туристів із усього світу, прекрасні і незаймані — незабаром можуть зникнути з поверхні нашої планети. Мальдіви є найбільш низькорозташованим державою на Землі: найвища точка архіпелагу, що складається з 1192 островів, знаходиться на позначці всього лише 2,4 метра над рівнем моря, а тому глобальне потепління для країни надзвичайно небезпечно. Якщо рівень світового океану підніметься хоча б на метр, держава перестане існувати. Поки вчені прогнозують, що до кінця століття рівень води підніметься на 59 см, що вже фатально для багатьох Мальдівських островів. Щоб місцеве населення не перетворилось на екологічних біженців, президент країни Мохамед Нашид вирішив витратити частину доходів від туризму на купівлю земель в Індії, на Шрі-Ланці та в Австралії, щоб співгромадянам було куди виїхати у випадку затоплення.
Гоа, Індія
Незважаючи на те, що берегова лінія білосніжних пляжів Індії простягається на 6920 км, туристи як і раніше прагнуть побачити такі індійські пам’ятки, як пляжі і палаци. Можливо саме тому до недавнього часу прекрасним пляжам приділялася недостатня увага. А сьогодні згідно з результатами дослідження Азіатського банку розвитку 25% узбережжя Індії схильно до ерозії через підвищення рівня води, руйнування піщаних дюн, будівництво нових портів. Гоа, колишня португальська колонія, найменший штат Індії, курорт поза сезоном. У повітрі Гоа завжди витає передчуття свята. Гоа завжди приваблював туристів своїми піщаними пляжами, які омиває Аравійське море, і прославився справжнім раєм для плавців, рибалок, любителів водного спорту і бажаючих поніжитися на сонці. Але з кожним новим пляжним сезоном все більшу загрозу для туризму представляє ерозія берегової лінії. Знамениті білі піщані пляжі можуть зникнути назавжди. Більше 10% 105-кілометрової берегової лінії вже зникли під водою. За словами міністра водних ресурсів Філіпе Нері Родрігеса, від ерозії потерпає 21 ділянка берегової лінії. Причина цього порушення екології узбережжя: масова вирубка мангрових дерев, яка призводить до великої ерозії грунту і, відповідно, до подальшого руйнування пляжів, а також велике будівництво військово-морських портів.
Фукуок, В’єтнам
Фукуок (Phu Quoc) — сонний тропічний острів поблизу південно-західного узбережжя В’єтнаму, в Сіамській затоці. На Фукуоке розташовані дві великі плантації по вирощуванню перлів, і тому багато його називають «перловим островом». Фукуок — райський куточок, який сміливо можна назвати островом мрії — настільки чудова і неперевершена його природа: розкішні тропічні ліси і скелясті гори, прекрасні піщані пляжі і багатющий підводний світ з кораловими рифами і рідкісної підводною флорою і фауною. Казкова природа Фукуока вражає своєю пишністю — на острові розташовані 99 гір, вкритих реліктовим лісом, а також безліч чарівних водоспадів та вируючих річок, і, звичайно ж, дивовижних піщаних пляжів з кришталево чистою морською водою. Місцеві жителі, ще не стомлені натовпами туристів, із задоволенням нададуть у ваше розпорядження одне із затишних бунгало, які розкинулися по білосніжному узбережжю. Але як часто буває в сучасній казці незаймана природа Фукуока не залишила байдужими бізнесменів, які прагнуть зробити з острова курорт на кшталт Пхукета. Уряд планує розвинути інфраструктура майбутнього туристичного центру. До 2030 року берегову лінію «прикрасять» міжнародні порти, фешенебельні готелі і казино, бізнес-центри, на острові з’явиться аеропорт … і 7 млн туристів. Ця цифра сильно відрізняється від звичних 160000 відвідувачів в рік. Інсайдери стверджують, що масштаби корупції сповільнять темпи забудови острова. Тому є надія, що на Фукуоці все-таки залишаться невеликий куточок дикої райської природи.
Саугатук, штат Мічиган, США
Розташоване на східному березі озера Мічиган містечко Саугатук (Saugatuck) знаходиться лише в 150 км від Чикаго, якщо плисти на човні. Але поїздка в це місто — це наче подорож назад у часі. Серед численних принад цього мальовничого курорту — унікальні піщані дюни, утворені хвилями озера Мічиган. Ландшафт Саугатука — це те, як європейці побачили Новий Світ 200 років тому. Саугатук — це 1000 га дюн, пляжів, прісноводних джерел, незайманих лісів, водно-болотних угідь, в яких мешкають рідкісні види фауни. Тим не менш все це сьогодні в небезпеці. Забудовники внесли на розгляд місцевих чиновників план розвитку курорту: будівництво 30 будинків, поля для гольфу, гавані на 66 екскурсійних катерів, готелю, вілл — все це може привести до сумних наслідків для природи заповідника. Місцевих жителів турбує те, що 9‑поверхова вежа готелю назавжди змінить ландшафт, який століттями надихав художників і негативно вплине на тендітну екологію 60-метрових дюн. І хоча місцеве законодавство забороняє будь-що із запропонованого забудовником, останній подав ряд судових позовів з метою внести зміни до закону. У відповідь на це місцеві жителі проголосували за підвищення податків до фонду правового захисту, а Національний фонд охорони пам’яток історії назвав Саугутські дюни однією з найбільш вразливих пам’яток країни. І хоча більша частина берега залишається захищеною, в тому числі відомий Овальний пляж, а компанія забудовника продала сусідню ділянку державі для її подальшого збереження, решта берегової лінії і її майбутнє висить на волосинці.
Марокко
Марокко омивається Середземним морем та Атлантичним океаном і може похвалитися береговою лінією довжиною в кілька тисяч кілометрів, з різноманітним ландшафтом і безліччю гостинних пляжів. Чого б ви не побажали — сонячних ванн або гострих відчуттів на гребені хвилі, марокканські пляжі задовольнять будь-які примхи своїх гостей. Здавалося б країна, в якій розташована пустеля, як в Марокко, не може страждати від нестачі піску. Але тим не менш є ті, кому необхідно вкрасти кілька тонн піску прямо з атлантичних пляжів. Вкрасти у прямому сенсі цього слова за допомогою бульдозера. Великі машини руйнують піщані дюни, крадучи пісок для виготовлення цементи, залишаючи після себе місячний ландшафт. Американська організація, яка стежить за станом узбережжя, стверджує, що руйнівні операції з видобутку піску відбуваються у більш ніж 30 країнах: у Камбоджі, на Ямайці та в Австралії. Але ситуація, яка склалася в Марокко, є найбільш критичною. Техногенне руйнування пляжів відбувається вже протягом декількох десятиліть. Великомасштабне зникнення піску робить пляжі непридатними для туризму, губить місця гніздування птахів і черепах, створює всі передумови для ерозії, руйнуючи природний захист природи від штормів. Є свідки, які стверджують, що бізнес по видобутку піску перебуває у віданні великого марокканського нарко синдикату.
Маллінс Бей, Барбадос
Більшість островів Карибського басейну в певній мірі страждають від ерозії, здебільшого з природних причин. Барбадос — країна, яка залежить від туризму, знає, що повинна захищати свої пляжі, але деякі благонамірені спроби зробити це в кінцевому підсумку призводять до погіршення ситуації. Місцеві екологічні активісти стверджують, що в декількох місцях уздовж західного берега Барбадосу, на знаменитому «платиновому» узбережжі, де вишикувалися розкішні готелі і вілли, ерозія посилилася через будівництво дамб. У північно-західній частині туристи завжди насолоджувалися довгими прогулянками вздовж 5‑кілометрового узбережжя від одного популярного пляжного бару Маллінс Бей до іншого. Тепер на місці тієї піщаної смуги тільки нездоланні валуни і водна стіна, а туристи можуть задовольнятись лише гуркітом прибою. Звичайно, глобальне потепління — це головний винуватець підвищенного рівня моря і частих штормів, що руйнують узбережжя. Але і уряд повинен розуміти, що постійне будівництво, яке повністю змінює природний ландшафт, тільки погіршує становище і прискорює екологічну катастрофу.
Мексиканська затока
Мексиканська затока — внутрішнє море в західній частині Атлантичного океану, одне з найтепліших водойм у світі. Улюблене місце відпочинку американців, мексиканців, кубинців і туристів зі всього світу. Північна частина затоки, що належить США, має вкрай несприятливу екологічну обстановку. Основна причина забруднення — зловживання потужними хімічними добривами. Іншою проблемою є масове зведення великих житлових комплексів безпосередньо біля кромки води. Пологий, болотистий берег затоки не підходить для багатоповерхового будівництва. Часті урагани, які є природним методом поновлення прибережних регіонів, змушують будівельні фірми проводити масові ремонто-будівельні роботи багатоповерхівок кожні 2 – 3 роки, що призводить до руйнування екологічного балансу в дюнах, звалищ будівельного сміття, погіршення якості піску, ерозії пляжів, зникнення прибережних плавнів і мангрових лісів, підвищення солоності в північній частині затоки. Більш того, стічні води кондомініумів привертають акул все ближче до берега, а підвищення солоності призводить до масового розмноження отруйних медуз, створюючи небезпеку для відпочиваючих. Сьогодні рекреаційний потенціал Мексиканської затоки ще більше скоротився за рахунок ще поки не встановлених наслідків масштабної катастрофи, що трапилася в 2010 році на нафтовій платформі «Deepwater Horizon».
