6 національних зимових пирогів

6 національних зимових пирогів (turist.rbc.ru)

1. Якщо мандрівник добрався до Ірландії, а особливо до Дубліна, йому обов’язково треба спробувати ірландський мисливський пиріг – точніше, картопляний пиріг-запіканку. Не зовсім ясно, де саме мисливці мали би брати картоплю; але якщо виходити з того, що вони поверталися додому і готували пиріг там, а потім з’їдали страву під кілька пінт «Гіннеса», то все сходиться. Тісто для пирога замішують із борошна, розпушувача, солі та спецій, додаючи до них масло і кілька яєць. Потім до борошна додають розім’яту варену картоплю й молоко. Гарненько вимісивши тісто, ірландці викладають половину у форму, потім додають приготовлене м’ясо й накривають другою половиною картопляного тіста. Залишилося запікати приблизно годину, розповідаючи мисливські байки – і пиріг готовий. 

2. Фіни воліють закладати у пироги рибу. А риби в них справді багато. Як і приголомшливих міцних наливок з усіляких північних ягід. Фінський пиріг калакукко чудово допомагає зігрітися після довгої лижної прогулянки. Роблять його із суміші житнього та пшеничного борошна, начиняючи обсмаженим із салом-шпиком і цибулею рибним філе. Зажарку пропускають через м’ясорубку, змішують із вершками, солять і перчать. А потім – як звичайно: шар тіста, на нього – начинку, далі – знову тісто, защипнути краї та змазати жовтком. Випікають калакукко цілих три години, змазуючи смальцем, а перш ніж пождати на стіл розрізають і поливають розтопленим вершковим маслом. 

3. Греки, на відміну від фінів, печуть пироги швидше. Наприклад, листковий пиріг із рубаним м’ясом – що може бути простіше? На олії обсмажать цибулю, додадуть рубаний фарш баранця, протушкують якихось півгодини, додадуть панірувальних сухарів, яйця й натертий сир і викладуть на тісто, змазане олією пошарово. Накриють, запечуть до утворення золотавої скоринки. І швидко, і смачно! І під вино чудово йде. 

4. Ощадливі німці й пироги прагнуть робити не з м’ясом, а з чимось простішим – наприклад, із цибулею, як у Тюрінгії. Цибулеві пироги недорогі, прості й ситні, і з молодим вином, рейнським і мозельским, ідуть просто прекрасно. Тісто для такого пирога беруть дріжджове – ситно ж має бути, а в начинку пускають аж кілограм цибулі, тушкованої зі шпиком і з рубаним яйцем. Посипають кмином і сіллю, щоб краще засвоювалося. Викладають на тісто, що піднялося, цибулеву начинку й навіть не накривають – і так піде. Зате перед подачею можуть притрусити тертим сиром. 

5. Індія – не та країна, де шанують м’ясоїдство, так що й пироги тут переважно вегетаріанські. Зате зі спеціями проблем ніколи не було – от і печуть індійці пироги зі спеціями. І ситно, й оригінально. І з кокосовою горілкою теж чудово поєднується. У борошно відразу ж додають сіль, корицю, карі, бадьян, кардамон, гвоздику, перці й мускат. Змішують масло, цукор, ваніль, йогурт і молоко, з’єднують обидві частини, доводячи їх до консистенції вершків, і випікають у формі, при високій температурі, 10 хвилин. Потім, зменшивши вогонь, печуть ще 50 хвилин, поки тісто не стане щільним і не вкриється тріщинами. Мажуть зверху глазур’ю, зробленою з масла, ванілі й цукру з гарячим молоком – і подають туристам. Ну, або самі їдять. 

6. Якщо про те, хто саме й де придумав шарлотку, ще можна посперечатися, то тарт Татен – яблучний пиріг – цілком точно має і батьківщину, і матір-прародительку. Хоча й тут не обійшлося без суперечок: одні кажуть, що Стефані Татен готувала пиріг для подорожніх і замріялася, забувши покласти під яблука тісто, а потім виправила помилку, накривши їх зверху, інші – що пиріг підгорів зверху, і Стефані перевернула його, щоб не псувати вигляд страви. Та тільки результат однаково той самий – тарт Татен дотепер має величезний успіх у туристів. Готують його, відразу карамелізуючи яблука десертних сортів, нарізані великими шматками, а потім накривають їх листковим тістом і випікають хвилин 15. Коли тарт буде готовий, перевертають і подають відвідувачам ресторану, щоб ті могли насолодитися дивною красою та смаком.