П’ять кроків до екологічної економіки
Чи вигідна «зелена» економіка з фінансового погляду? Чи варто економити корисні копалини, зменшувати вирубування лісів, берегти воду?
Екологічна програма ООН під назвою Green Economy Initiative доводить, що це не лише запорука збереження чистого довкілля, а й ефективний шлях побудови нової економіки. У часи, коли усталена система виробництва (а разом з нею і соціальна сфера) переживає кризу, слід починати запровадження тих реформ, котрі давно вже назріли.
Програма включає низку цілей суто економічного характеру, зокрема, створення нових робочих місць, збільшення виробництва їжі при зменшення використання води й шкідливих пестицидів, можливість ефективної переробки відходів.
Згідно з проектом ООН, новий підхід має бути зафіксований у документі Global Green Deal («Світова екологічна домовленість»), пише Worldwatch Institute. Це угода між урядами держав, котра містить основні ідеї побудови «зеленої» економіки.
П’ять кроків до екологічної економіки (Worldwatch Institute)
1. Перехід до економіки відновлюваних енергетичних ресурсів. Необхідно, щоб відновлювані енергетичні ресурси стали основними в енергетичній системі всіх країн і поступово витіснили викопне паливо. До того ж, альтернативні джерела енергії забезпечують додатковими робочими місцями.
2. Початок революції ефективності. В екологів накопичилися численні ідеї, завдяки яким можна підвищити ефективність використання енергії та матеріалів. Європейські аналітики стверджують, що десятиразове збільшення ефективності виробництва при однакових затратах ресурсів цілком реальне. Транспорт, домашнє господарство, індустрія та комунальні служби вже дозріли до того, щоб масово запроваджувати у них енергоощадні технології.
3. Інвестиції в розвиток зеленої інфраструктури. Для досягнення цієї мети необхідно створити транспортні системи, при яких використання власного авто стає не таким критично потрібним. Це, наприклад, розвинутий громадський транспорт, швидкісні залізниці, створення компактних, невеличких мікрорайонів із усією необхідною інфраструктурою поруч.
4. Переробка матеріалів. Вчені підкреслюють, що в економіці споживання такі види діяльності, як видобування вугілля і нафти, лісозаготівля, промислова риболовля потребують незначних людських ресурсів, але при цьому завдають серйозної шкоди довкіллю. В економіці циркулювання акцент робиться на стійкості, відновлюваності, переробці й можливості ремонту товарів і речей, що, в свою чергу, є основою для створення нових робочих місць.
5. Поширення добробуту у своїй країні та за її межами. Згідно з даними Міжнародної організації праці, у 2⁄3 країн світу (щодо яких наявна відповідна інформація) протягом 1990 – 2005 років спостерігалась разюча нерівність у прибутках між 10% населення із найвищими заробітками та 10% із найнижчими. У деяких державах розрив сягає ста й навіть кількох сотень разів. У зв’язку з цим потрібно виробити таку систему фінансового регулювання, яка гарантувала б забезпечення базових потреб більшості людей.
