10 закладів, які прославилися завдяки кінематографу

1. Бар New York — «Труднощі перекладу»

Готель Park Hyatt, Токіо, Японія

³⁄₄ фільму події розгортаються в готелі, і приблизно половина — в барі готелю. Адже саме тут герої фільму щоночі зустрічаються за тим же столиком.

Барів та ресторанів в готелі, що займає 14 верхніх поверхів хмарочосу Shinijiku Park Tower, вісім, і майже всі вони панорамні. Той, що знятий у фільмі, називається New York Bar і знаходиться на останньому, 52-му поверсі: в ясний день з цієї висоти можна розгледіти Фудзіяму. Усі пропоновані готелем задоволення коштують недешево, і навіть вхід в бар вечорами платний (правда, в цей час тут грають джаз).

Незважаючи на те, що в Shinijiku повно барів, а панорамний вид на Токіо доступний безкоштовно з оглядового майданчика 45-поверхової будівлі муніципалітету, ціни в New York Bar не віднадили від нього туристів. І в будь-якому путівнику перша рекомендація місця, де випити, — цей бар, в якому години нароліт проводили герої Білла Мюррея і Скарлет Йохансон.

2. Бар Vitelli — «Хрещений батько»

Савока, Сицилія, Італія

Тут, на терасі цього бару, в 1971 році в гірському селищі Савока були зняті кадри одного з найвідоміших фільмів — «Хрещений батько». В цьому барі Коппола знімав сцену так званого сватання Майкла Корлеоне до дочки господаря бару, Аполлонії Вітеллі. Відразу після зйомок справжній господар бару перейменував свій заклад.

Ні бар, ні саме село могли ніколи не стати такими популярними у туристів, якби Коппола знімав фільм там, де спочатку збирався — в маленькому місті Корлеоне. Але щось у його планах змінилось, і зйомки перенесли до Савоки, першими жителями якої були пірати в XI столітті. Крім бару в селі є ще одна пов’язана з «Хрещеним батьком» пам’ятка — каплиця, в якій знімали сцену вінчання.

3. Ресторан Cicada — «Брюс Всемогутній», «Красуня», «Містер та міссіс Сміт»

Лос-Анджелес, США

Респектабельний ресторан Cicada — уособлення елегантності, куди не пускають в джинсах. Знятий в багатьох голлівудських фільмах ресторан знаходиться в будівлі Oviatt Building. Будівля була зведена в 1928 році. Один із власників будинку (його прізвище тепер носить будівля) побував у Парижі на Всесвітній виставці декоративного і промислового мистецтв, де побачив витвори ар-деко. Завдяки цій поїздці будівля тепер входить до національного списку історичних місць: інтер’єри для нього створював Рене Лалік. І всю красу і незвичність, що характерні для робіт цього скляних справ майстра, можна спостерігати в цьому ресторані.

Режисери люблять використовувати інтер’єри цього закладу для зйомок особливо урочистих моментів.

4. Бар Foxfire Room — «Магнолія»

Бербанк, долина Сан-Фернандо, США

Фоном для подій непростого фільму Пола Томаса Андерсона стало містечко Бербанк в долині Сан-Фернандо. Одна з драматичних історій кінострічки розгортається в барі Foxfire Room, що знаходиться на бульварі Магнолія.

Бар Foxfire Room — це не вигаданий заклад, а цілком реальна забігайлівка — дешевий алкоголь, караоке, дартс і можливість подивитися матчі — ось і всі складові цього закладу. Зате бар відкривається раніше за інші, о 6:00 вечора, а бармени — доброзичливі і чуйні. Саме бармен у фільмі Андерсона — причина, чому героя Вільяма Мейсі, Донні Сміта, відомого вундеркінда 60‑х років, нині ледь справляється зі своєю роботою в магазині електроніки, постійно тягне до цього бару.

5. Закусочна Katz’s Delicatessen — «Донні Браско», «Коли Гаррі зустрів Саллі», «Не у своїй тарілці»

Нью-Йорк, США

Katz’s Delicatessen (Делікатеси Катца), що працює з 1888 року, — святая святих любителів бургерів. Ця закусочна, що належала нащадкам братів Катц, знаходиться в іммігрантському Нижньому Іст-Сайді. І це, без перебільшень, історичне місце. Вона працювала під час Великої депресії, була головним місцем зустрічей акторів у зоряні роки місцевого Єврейського театру.

За століття з гаком в Katz’s Delicatessen встиг закусити сендвічами цілий загін кінозірок. Деякі з них тут не тільки їли, а й працювали: Джонні Депп — знімаючись у «Донні Браско», Мег Райан і Біллі Кристал — в «Коли Гаррі зустрів Саллі», і Джадж Рейнхольд — у комедії «Не в своїй тарілці».

Katz’s Delicatessen також з’являється у фільмі «Зачарована» (Enchanted) з Патріком Демпсі і Емі Адамс і в кримінальному трилері «Господарі ночі» (We Own the Night).

6. Сrémerie-Restaurant Polidor — «Північ у Парижі»

Париж, Франція

Ресторан Polidor, що знаходиться неподалік від Люксембурзького саду, в першу чергу відомий тим, що його завсідниками були видатні письменники XIX і XX століть, але за великим рахунком це висловлювання справедливо по відношенню до кожного третього старого паризького кафе. Захоплений герой Вуді Аллена, американський сценарист, який марить атмосферою 1920‑х, половину фільму кочує по місцях, уславлених літераторами, художниками та їх оточенням, і зустрічає їх завдяки своїй уяві: наприклад, Хемінгуея в Сrémerie-Restaurant Polidor.

Правда, прийшовши туди вдруге, герой знаходить на місці кафе пральню. Насправді Le Polidor з 1845 року нікуди не переїжджав. Двері в двері з рестораном працює кафе Les Caves du Polidor: якщо просто хочеться їсти, зробити це можна і там, але якщо важливо при цьому сидіти за столом, за яким, можливо, обідав Джек Керуак або Антонен Арто, — це тільки в Cremerie- Restaurant Polidor.

7. Ресторан Nobu — «Ноттінг Хілл»

Лондон, Великобританія

Колорит Ноттінг-Хілла став прекрасною ареною для романтичної історії кохання кінозірки і простого хлопця із сусідньої книжкової крамниці. Безліч місць Ноттінг-Хілла, показаних в однойменній комедії, стали пам’ятками Лондона. Цікаво, що до виходу фільму район був далеко не самим популярним і престижним в Лондоні, а відразу після прем’єри ціни на місцеву нерухомість різко почали зростати.

Що стосується ресторану Nobu, де герої Джулії Робертс і Х’ю Гранта були на побаченні, — то, як і всі інші ресторани, до яких має відношення японський кухар Нобу Матсухіса і його партнер Роберт Де Ніро, цей був і залишається дорогим і вічно модним закладом.

8. McSorley’s Old Ale House — «Одного разу в Америці»

Нью-Йорк, США

McSorley’s Old Ale House — «Старий Пивний Дім Максорліс», в якій в «Одного разу в Америці» малолітні Локшина з товаришами прокручують свої перші, ще цілком пристойні справи — не просто якась там пивна, а за всіма стандартами легендарна. Одна з небагатьох пивних Нью-Йорка, що й досі існує. До того ж саме цей заклад найдовше залишався суто чоловічою пивною.

До 1970 року єдиною дамою, яку допустили всередину, була намальована оголена красуня з плакату, що висить і зараз на стіні у потайний кімнати, де під час сухого закону власники бару ховали запаси елю. До речі, завдяки тому що заклад полуюляли відвідувати відомимі особистості, зокрема Авраам Лінкольн, Теодор Рузвельт, Пітер Купер, Вільям Твід та інші, Білл і Джон Максорлі змогли собі дозволити продовжувати продавати ель і тоді, всього лише заявивши в меню, що напій, яким вони торгують, — «майже пиво».

9. Булочна Magnolia — серіал «Секс у великому місті»

Нью-Йорк, США

Якщо захочете насолодитися легкими ванільними капкейкамі «з історією», то завітайте до Magnolia Bakery на Манхеттені. Саме в цій булочній героїні серіалу «Секс у великому місті» снідали пишними кексами, але здебільшого обговорювали перипетії особистого життя.

Кондитерська Magnolia була відкрита в 1996 році. Власники спочатку розглядали свій проект, як маленьку пекарню, яка працюватиме з 8 до 6. Але попит на кондитерські вироби був настільки великим, що спочатку господарі збільшили режим роботи, а після відкрили ще кілька Magnolia Bakery в Нью-Йорку.

10. Café des Deux Moulins — «Амелі»

Париж, Франція

Café des deux moulins — «Два млини» — кафе-брассері в Парижі, яке прославилося в 2001 році завдяки фільму Жан-П’єра Жене «Амелі», дія якого відбувається, зокрема, в стінах кафе, а головна героїня у виконанні Одрі Тоту працює там офіціанткою. Назва кафе вказує на два млини, що знаходяться поблизу — Мулен Руж і Мулен де ла Галет.

Кафе знаходиться на Монмартрі, і після виходу фільму стало ще однією визначною пам’яткою міста.

Кафе було відкрито на початку XX століття, але сьогоднішню назву отримало не раніше 1950‑х рр. Інтер’єр кафе також не змінювався з 50‑х. У житті воно здається набагато менше, ніж у кіно. Працюють офіціантами в кафе лише чоловіки, а не жінки, як показано у фільмі.