Клімат 2025–2026: третій найтепліший рік, рекордний серпень і маловоддя Дніпра

Малі білі чаплі на березі Південного Бугу — Фото: Sergey Nikonov / Wikimedia Commons, CC BY 4.0

Півтора градуса — межа, яку Паризька угода просить не перетинати в довгостроковій перспективі. 2025 рік до неї формально не дотягнув: за даними європейської служби Copernicus, середня температура біля поверхні Землі була на 1,47 °C вищою за доіндустріальний рівень 1850–1900 років. Середнє за три роки, 2023–2025, уперше в історії спостережень перевищило 1,5 °C. А другу половину 2026-го світ проживає під знаком сильного Ель-Ніньйо.

Рейтинг найтепліших років

Підсумки 2025 року Copernicus Climate Change Service оприлюднила 14 січня 2026-го, узгодивши дату з NASA, NOAA, британським Met Office, Berkeley Earth і Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО). За базою ERA5 2025 рік став третім найтеплішим: він лише на 0,01 °C холодніший за 2023-й і на 0,13 °C — за рекордний 2024-й.

Місце	Рік	Відхилення від рівня 1850–1900 рр.
1	2024	+1,60 °C
2	2023	+1,48 °C
3	2025	+1,47 °C

Різниця між другим і третім місцем така мала, що в інших наборах даних 2025 рік може опинитися другим, і Copernicus про це прямо попереджає. ВМО у звіті «Стан глобального клімату 2025», опублікованому 23 березня 2026 року, обережно називає його «другим або третім» найтеплішим, з оцінкою близько 1,43 °C. Ще важливіша деталь: одинадцять останніх років, 2015–2025, — одинадцять найтепліших за всю історію вимірювань.

Чому 2025-й не став рекордним

Тропіки 2025 року були прохолоднішими, ніж у 2023–2024-му: в екваторіальній частині Тихого океану трималися нейтральні умови або слабка Ла-Нінья, тоді як двом попереднім рокам додало тепла сильне Ель-Ніньйо. Натомість рекордно нагрілися полярні регіони. В Антарктиці середньорічна температура була найвищою за історію спостережень, в Арктиці — другою. У лютому 2025-го сумарна площа морського льоду обох полюсів опустилася до мінімуму від початку супутникових вимірювань наприкінці 1970-х.

Європа мала третій найтепліший рік (у середньому 10,41 °C) і найвищі річні викиди від лісових пожеж в історії моніторингу CAMS. Половина суходолу планети пережила більше, ніж зазвичай, днів із щонайменше сильним тепловим стресом, коли температура за відчуттями сягає 32 °C і більше.

«Ми неминуче її перетнемо; вибір, який у нас тепер є, — як найкраще впоратися з неминучим перевищенням та його наслідками», — сказав директор Copernicus Climate Change Service Карло Буонтемпо про довгострокову температурну межу Паризької угоди.

Що показує ВМО: океан і баланс енергії

У звіті ВМО вперше з'явився новий ключовий індикатор — енергетичний дисбаланс Землі, тобто різниця між енергією, яку планета отримує від Сонця, і тією, що вона віддає в космос. Він найбільший за 65 років спостережень. Понад 91% надлишкового тепла поглинає океан. Теплозапас океану 2025 року знову побив рекорд, і це вже дев'ятий рекорд поспіль, а швидкість нагрівання у 2005–2025 роках більш ніж удвічі перевищила темп 1960–2005 років. За оцінкою ВМО, останні два десятиліття океан щороку поглинає енергію, приблизно у вісімнадцять разів більшу за річне споживання енергії людством.

2026: Ель-Ніньйо повертає «понад 1,5»

З грудня 2025-го до липня 2026 року жоден місяць не перевищував 1,5 °C, але з кінця літа картина змінилася. Серпень 2026-го, за даними Copernicus, поділив з липнем 2023-го звання найтеплішого місяця в історії вимірювань: 16,96 °C у середньому по планеті, на 1,65 °C вище доіндустріального рівня. Глобальна температура поверхні океану в позаполярних широтах сягнула добового рекорду 21,11 °C. Вересень став другим найтеплішим вереснем (+1,63 °C), а середня місячна температура морської поверхні — рекордною для цього місяця, 21,05 °C.

Copernicus очікує, що серія місяців понад 1,5 °C, яка почалася в серпні, триватиме і в 2027 році, а Ель-Ніньйо може стати одним із найсильніших за історію спостережень.

Що це означає для України

Наслідок, який безпосередньо стосується України, — маловоддя. Західна Європа влітку 2026-го пережила найспекотніше літо в історії, побивши рекорд 2003 року, а значна частина Центральної та Східної Європи була сухішою за норму; про сильну посуху повідомляли, зокрема, Угорщина, Румунія та Сербія. У серпні Copernicus зафіксувала виняткове маловоддя на найбільших ріках, серед яких Рейн, Дунай, Південний Буг і Дніпро. У вересні частини басейнів Дунаю та Вісли мали рекордно низький вересневий стік, що позначилося на судноплавстві, водопостачанні й сільському господарстві. Для України це має практичне значення, зокрема через дунайські порти, які під час війни стали одним з експортних маршрутів.