Підгорецький замок, Львівська область

Цей об'єкт внесений Всесвітнім фондом пам’яток до списку ста світових шедеврів, яким загрожує знищення у 2008 році. Побудований в XVII столітті архітекторами Андре дель Аквою та Гійомом де Бопланом. У радянські часи тут був санаторій для хворих на сухоти. Нинішній стан замку катастрофічний – майже нічого не залишилося від північної оборонної стіни, напівзруйновані зовнішні сходи, похилилась вежа північного бастіону.

Андріївська церква, Київ

Об'єкт, що є частиною Національного заповідника «Софія Київська», передають на баланс Української автокефальної православної церкви. Проведення масових богослужінь із запалюванням свічок завдасть шкоди виконаним на полотні іконам XVIII століття. Крім того, пагорбу, на якому стоїть церква, загрожує зсув. Ситуацію погіршує будівництво, розгорнуте поруч із Андріївською церквою на вулиці Десятинній.

 Києво-Печерська Лавра

Серед 65 об'єктів, переданих монастирю, що перебуває на території Лаври, більше половини зазнали змін і перебудування. Торік були зруйновані Західні в'їзні ворота Нижньої Лаври. Внаслідок будівельних робіт на території заповідника й навколо нього на стінах церков з'явилися тріщини, під погрозою обвалу перебувають Лаврські печери.

Садиба поміщика Попова у Василівці, Запорізька область

«Замок Попова» вважають однією з перлин архітектури, що поступається за красою лише Воронцовському палацу в Алупці. Спроектований у ХІХ столітті російським архітектором Миколою Бенуа. З 12 об'єктів комплексу садиби дев'ять перебувають в аварійному стані. Протікають дахи, руйнуються зовнішні стіни флігелів, стайні та оглядової вежі.

 Будинок музею Богдана й Варвари Ханенків, Київ

Маєток Ханенків побудований у 1887 році за проектом архітектора Роберта-Фрідріха Мельцера. Фасад виконаний у стилі італійських ренесансних палаццо. На невеликому подвір’ї за маєтком збереглися двоповерхові цегляні будинки, у яких містилися господарські приміщення, так звані служби. У комплексі ці будови утворюють раритетний для сучасного Києва образ міської садиби кінця ХIХ століття. Нині цьому ансамблю загрожує руйнування, оскільки маловідома, але впливова будівельна компанія впритул до стін музею почала будівництво житлової висотки з підземними паркінгами. «Служби» підлягають знесенню, а будинку Ханенків загрожує руйнування через різку зміну рівня ґрунтових вод і роботу важкої будівельної техніки. Головне управління культури Києва, у чийому віданні перебуває музей, рекомендує дирекції не сваритися «з гарними людьми» і отримати користь від сусідства з новобудовою.

Фортеця «Окопи Святої Трійці»

Унікальний військовий і ландшафтний пам'ятник, розташований на стику Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської областей у місці впадання ріки Збруч у Дністер. Історія пам'ятки бере початок у 90-х роках XVII століття, коли Річ Посполита відвойовувала в турків Поділля й готувалася до операції взяття Кам'янця. 25 березня 1692 року Станіслав Яблоновський заклав перший камінь фортеці, котра отримала назву «Окопи гори Святої Трійці». Від колись грізної споруди в Окопах залишилися тільки дві вежі, невелика частина стіни, вартова вежа на стрімкій скелі над Збручем. У цей час пам'ятка тихо руйнується від господарської діяльності.

Клеванський замок, Рівненська область

Побудований у 1475 році на замовлення литовської князівської династії Чарторийських. У радянський час у замку було ПТУ, потім диспансер для примусового лікування алкоголіків. У 2006 році місцева влада передала пам'ятку в експлуатацію будівельної компанії «Інвестжитлобуд», що збирається побудувати тут туристичний комплекс із музеєм, рестораном, готелем. Однак нині замок руйнується від атмосферних впливів, оскільки компанії «Інвестжитлобуд» бракує грошей не тільки на створення інфраструктури, але навіть на відновлення перекриттів і вікон, що колись були ушкоджені пожежею.

 Палац Радзивилів в Олиці, Волинська область

Будівництво резиденції литовської династії Радзивилів почалося в 1564 році. У радянські часи Олика перетворюється в запущене провінційне містечко. У Троїцькому костьолі організували склад, а в палаці Радзивилів – обласну психіатричну лікарню. Дивно, але саме це дозволило зберегти зовнішню цілісність палацу. Однак деяким об'єктам архітектурного ансамблю нині загрожує руйнування. Так, наприклад, вежу, що є просторовою домінантою палацу, практично повністю засипали шлаками з котельні.

Садиба Леопольда Кеніга в селі Шарівка, Харківська область

Наприкінці ХIХ століття архітектурно-ландшафтний ансамбль, що включає великий парк і палац у стилі англійської готики, вважався зразковою садибою нового часу. Там були обладнані майданчики для крокету й тенісу, рівні галявини для футболу й волейболу. Для збору поверхневих вод на терасах була розроблена система зливової каналізації. Після війни в палаці обладнали санаторій для хворих на туберкульоз, котрий діє й дотепер. Нині паркове господарство запущене до невпізнанності, елементи декору палацу руйнуються. Чотири роки тому обласна влада розглядали можливість зробити із садиби в Шарівці державну резиденцію. Планувалося, що для цього знадобиться 50-60 млн. грн. Тоді ж із Норвегії приїжджав онук Кеніга, але, побачивши стан садиби, не захотів вкладати грошей у її відновлення. Зараз утримання Шарівського санаторію щорічно обходиться обласному бюджету в півмільйона гривень.

Будинок священика в Пархомівці, Київська область

В Україні не так-то й багато пам'яток у стилі модерн. Одна з них незабаром може бути повністю втрачена. Село Пархомівка свого часу належало цукрозаводчику й меценату Вікторові Голубєву. Після його смерті в 1902 році сини вирішили спорудити пам'ятник батькові й побудували величезну церкву-усипальницю, запросивши для цього з Петербурга архітектора Володимира Покровського та художника Миколу Реріха. Тоді ж поруч із церквою була зведена садиба священика з кам'яним будинком у стилі модерн. Якщо знаменита церква більш-менш підтримується, то будинок священика майже повністю перетворився на руїни. Для сільради його відновлення є непосильним завданням, а церковний прихід у Пархомівці для цього недостатньо активний і свідомий.