1.Олімпійська чемпіонка Гайді Крігер отримала свою золоту медаль у штовханні ядра в 1986 році. Але її спортивні успіхи були не лише її власною заслугою. З 16-річного віку тренери годували спортсменку анаболіками, стероїдами й чоловічими гормонами. Наслідки такої дієти виявились невтішними. Випадок Гайді-Андреаса Крігер став найбільш вражаючим в історії допінг-скандалів.

У 1996 році Гайді зробила операцію зі зміни статі. І тепер уже Андреас Крігер подав позов до суду, в якому він звинуватив президента Німецької спортивно-гімнастичної спілки Манфреда Евальда й заступника директора спортивної медичної служби Манфреда Геппнера у своїх фізіо-психологічних розладах. Евальд і Геппнер були визнані винними в завданні шкоди 142 спортсменам.

2. У 1988 році в Сеулі Бен Джонсон вкотре переміг у стометрівці, встановивши світовий рекорд – 9,79 с. Проте за три дні йому було висунуто звинувачення у вживанні анаболічних стероїдів. Під час судового процесу Джонсон визнав, що приймав анаболік станозолол з 1982 року. Спортсмен був дискваліфікований, а його рекорди – анульовані. В 1991 році Джонсон повернувся у великий спорт, але в 1993 його знову дискваліфікували – тепер довічно. 

3. Семиборка Біргіт Дрессель померла 1987 року у віці 26 років. Діагноз, поставлений спеціалістами після розтину, вразив світ. Тіло Біргіт замучили сотні анаболіків, стероїдів та інших медикаментів. Понад усе дівчина мріяла здобути золоту медаль, натомість отримала цілу низку хвороб. Навіть консорціум лікарів не зміг її врятувати. Три дні спортсменка болісно і нестерпно помирала, до останньої миті будучи притомною.

4. На зимових Олімпійських іграх 2002 року в Солт-Лейк-Сіті лижник Йохан Мюллер отримав три золоті медалі в перегонах на 50 км, на 30 км і в гонці переслідування 10+10 км. Проте запорука такої феєричної перемоги – вживання заборонених медикаментів. І коли проба на допінг виявилась позитивною, спортсмена дискваліфікували, а медаль за перегони на 50 км класичним стилем відібрали. Пізніше в Мюллера забрали й дві інші нагороди.

5. Катрін Краббе на початку 90-х вживала кленбутерол, який на той час не був внесений до переліку заборонених препаратів. Проте на Чемпіонаті світу з легкої атлетики Катрін Краббе дискваліфікували. Скандал, пов’язаний з іменем Катрін, дуже неприємна історія: щоб дискваліфікувати спортсменку, Міжнародний олімпійський комітет спеціально вніс кленбутерол до списку заборонених речовин.

6. Марко Пантані – італійський шосейний велогонщик, один з найкращих гірських гонщиків в історій велоспорту. Пік кар’єри «Пірата» – так Пантані називали вболівальники через стиль його їзди й незмінну бандану – припав на кінець 1998 року, коли спортсмен виграв Джиро д’Італія та Тур де Франс. Проте 1999 року Пантані відмовився від допінг-тесту, що стало причиною численних чуток. У 2004 році у віці 34 років він помер від передозування кокаїну. 

8. Цього року світ спорту сколихнула надзвичайна новина: олімпійська чемпіонка легкоатлетка Маріон Джонс була засуджена на 6 місяців ув’язнення. Джонс засудили за свідомо неправдиві свідчення про вживання допінгу і про чекове шахрайство батька її дитини – Тіма Монтгомері. Отже, в результаті Маріон посадили до в’язниці, забрали всі нагороди, анулювали рекорди, оголосили банкротом. Міжнародна федерація легкої атлетики та Антидопінгове агентство США вимагають від Маріон Джонс повернення $800 тис.

9. Молоді перспективні біатлоністи Вольфганг Роттманн і Вольфганг Пернер блискуче виступили на Олімпіаді в Турині. Проте їхній успіх був затьмарений допінговим скандалом. За зберігання допінгу в кімнаті готелю обох спортсменів довічно дискваліфікували. 

10. Американська чемпіонка спринтер Флоренс Гріффін Джойнер показала фантастичні результати на Олімпіаді в Сеулі 1988 року. Можливо, ніхто не засумнівався б у її чесності, якби не численні випадки вживання допінгу на тих іграх. І хоча жодна з проб на допінг не дала позитивного результату, в 1998 році спортсменка померла за дивних обставин, що знову стало поштовхом до чуток і пліток.

11. Легенда спорту, аргентинський футболіст Дієго Марадона заплямував свою репутацію позитивною допінг-пробою в 1994 році під час Кубка світу. Він був дискваліфікований FIFA. Після цього Марадона пережив проблеми з надмірною вагою та серцем, проте нині жива легенда виглядає повним сил і здоров’я.

12. У травні 2007 року світ велоспорту був вражений сенсаційною новиною: велогонщики однієї з найсильніших команд на Тур де Франс – T-Mobile (в минулому Telecom) один за одним визнавали, що в різні періоди приймали еритропоетин (EPO). Скандального розмаху ця історія набула тоді, коли цей факт визнали спортсмен Ерік Цабель і його друг, а на сьогодні вже спортивний директор T-Mobile Рольф Альдаг. Спортсмени призналися, що вживали допінг перед Тур де Франс у середині 90-х.

13. І ще один допінг-скандал, пов’язаний із Telecom – це офіційне зізнання Бярна Ріїса у тому, що він вживав еритропоетин. На момент цього зізнання Ріїс уже давно відійшов від кар’єри велогонщика й цілком присвятив себе тренерській роботі у команді CSC. Хоча спортсмен визнав, що приймав заборонені препарати з 1994 до 1998 року, його нагород не відібрали.

14. Ще один велогонщик, втягнутий у гучний скандал на Тур де Франс-2006, Йорк Якше. Він одним з перших визнав, що приймав кров’яний допінг і був знайомий зі славнозвісним іспанським доктором Еуфеміано Фуентесом. Спортсмена дискваліфікували на один рік.

15. Допінг скандал, пов’язаний з іменем Дітера Бауманна – німецького легкоатлета, Олімпійського чемпіона 1992 року, набув значного розголосу. По-перше, спортсмен стверджував, що заборонений препарат нандролон деканоат йому навмисно домішали у зубну пасту. Саме тому його провину довести майже неможливо. Але дискваліфікація не завадила Бауманну взяти участь у Чемпіонаті Німеччини й перемогти. Така зухвала поведінка обурила членів Міжнародної легкоатлетичної федерації, і вони не лише подовжили термін дискваліфікації Бауманна, а й покарали ще вісьмох легкоатлетів, які брали участь у Чемпіонаті Німеччини разом з Бауманном.