Матамата (бахромчаста черепаха) живе у стоячих водах Бразилії та Гаяни. Представники цього виду трапляються також у деяких місцевостях Амазонки, Перу, Венесуели та Тринідаду. Тварина має дуже ексцентричний вигляд, із пласким панциром від 45 см і більше. Її голова та шия також пласкі й великі. На додачу черепахи вкриті бородавками, виступами, гребінцями. Довгий хобот дозволяє дихати, коли тварина майже повністю занурюється у воду. Самиця черепахи відкладає у річковий пісок 12-28 яєць із твердою шкарлупою, із яких через 208 днів вилуплюються маленькі черепашки.

На цій фотографії зображена личинка корі дала, або вислокрилки – такий жахливий вигляд вона має під електронним мікроскопом.

Корідал живе у північній та центральній частині Америки, в Австралії та Африці. І чоловічі, і жіночі особини можуть мати довжину до 12,5 см і довгу антену. Коли вони не літають, то їхні крила складаються вздовж довгих, схожих на палки, тіл. Самиця відкладає від 100 до 1000 яєць біля прісноводних джерел – на гілках дерев  чи на камінні.

Морський чорт також відомий як «омар для бідних», вудильник, морський янгол. Цей вид риб живе у північно-західній атлантичній прибережній зоні. Може сягати довжини 150 см і більше, проте найчастіше трапляються особини 90 см. Вага від 3,5 до 7,5 кг, максимальна – 25 кг. Риба вражає своїм величезним, широко відкритим ротом, що ніби приклеєний до сильного хвоста.  

Російська пшенична тля має дуже короткі закруглені ріжки й блідо-зелене забарвлення. Ця тля трапляється в усі пори року у західній частині Канзасу, а також за 80 км від кордону із Колорадо. Довжина тлі – всього 2 мм. Її слина токсична і може спричинювати побіління та скручування листя рослин.  

Алмікві (щолозуб) – це кубинська тваринка, яка, як вважалося, вимерла давним-давно. Поки її не вислідили у східних горах на Кубі. Жива особина, котру спіймали, важила 720 грамів і почувалася чудово. Зовні тварина нагадує великого коричневого пацюка довжиною від 40 до 55 см. Після 2 денного дослідження тварину відпустили на волю.

Довгоносика зазвичай можна побачити у Центральній та Північній Європі, Сибіру, північній частині Північної Америки. Має чорне тільце із щетинками, відносно велику опущену донизу голову, довгі ноги. Дорослі особини сягають завдовжки 12-16,5 мм.

Індикоголовий гриф названий так через найбільш примітну рису його зовнішності – велику лису червону голову. Це один із найбільших птахів, що може доростати до розмірів справжнього орла (81 см завдовжки). Цей вид широко розповсюджений у Північній та Південні Америці у субтропічних лісах, пустелях, пасовищах, лісостепу.

Гавайська попеляста летюча миша – це тваринка із короткими заокругленими вухами, жовто-коричневим ротом, що нагадує коров’ячий і наводить жах на місцеве населення. Живе створіннячко на островах Гаваї, Кауаї, Мауї, рідше – на Оаху та Молокаї, у вологих і місцях на висоті 4 тис. м над рівнем моря. Вони видають високочастотні звуки, таким чином знаходячи жертву та орієнтуючись на неї.

Бородавочник – чорнувата або коричнювата свинка, що живе в Африці у саванах. Її легко можна впізнати за діжкоподібним тілом, великою головою, яку прикрашають шість бородавок, та двома парами великих кликів, які використовуються для захисту від хижаків. Розмір бородавочника варіюється від 0,9 до 1,5 м завдовжки і від 6о до 80 см заввишки. Вага 50-150 кг. 

Мускусна качка – це велика місцева птаха Мексики, Центральної та Південної Америки. В неї темно коричневе або чорне піря, із білими плямами на голові та крилах. Проте зовнішність викликає відразу через яскраво червоні м’ясисті нарости на голові, що справляє враження кишок, які вивернули назовні. Чоловічі особини можуть важити 4,5 -7 кг, а жіночі 2,5 – 5 кг. Качка-мати відкладає 8-10 яєць, котрі висиджує 35 днів.  

Аєр аєр це найбільший у світі нічний примат, батьківщина якого Мадагаскар, що живе переважно у тропічному лісі . Тим не менше у наш час більша частина цих мавпочок через масове винищення лісів живе у регіонах із антропогенними факторами. Їх можна легко побачити на висоті 700 м над землею. Самець важить 2,5 кг, а самка іноді до 100 грамів. Можуть виростати до 37 см в довжину.

Філіппінський довгоп’ят – найменший відомий примат, оскільки він може поміститись на людський долоні. Його довжина 15 см. Самці важать 135 грамів, а самиці – 117 грамів. Тваринка більш активна в ночі, аніж вдень. Живе переважно у провінціях Самар, Дейте, Мінданао на Філіппінах.

Нова присосконога летюча миша – новий вид, відкритий вченими Мадагаскару. Вона має присоски, що розташовані на задніх ногах, та великі пальці, якими миша хапається за гладенькі поверхні. На жаль, тварина перебуває на межі вимирання через зникнення лісів. 

Зірконіс – маленький кріт, якого знайшли у північно-східній частині США та східній частині Канади. Він харчується комахами, молюсками, невеличкими безхребетними та черв’яками. Доросла особина має довжину від 15 до 20 см, важить 35-75 грамів і має 44 зуби. Відразу людини викликають рожевуваті м’ясисті  щупальці, котрі ростуть із хоботоподібного носа.

Плащоносна ящірка належить до родини ящіркоподібних, яку називають «дракони» . Живе переважно у сухих лісах у північно-західній та північній частині Австралії, Папуа-Нової Гвінеї. Може виростати до 95 см у довжину, три чверті з яких – хвіст. Має яскраво забарвлене жабо навколо шиї. Відчувши небезпеку, ящірка підіймає свій «комірець», стає на задні лапи, розкриває свій жовтий рот.

Комондор – досить незвичайна порода собак. Належить до угорських вівчарок. Тіло її вкрите густою білою шерстю, що закручується і нагадує дреди (тільки без образ – це просто порівняння). Висота собак у холці – 70-80 см і більше. Вага 35-60 кг.

Це новий вид крабів, відкритий у південній частині Тихого океану в 2005 році. Його клешні вкриті довгим блідо-жовтим ворсом. Цей краб незвично великий, його особини сягають 15 см завдовжки. Живе на глибіні 2 тис. м.

Аксолотль – це вид мексиканської саламандри. Має дуже чутливу шкіру та зябра. Дихає істота через шкіру, може ненадовго покидати воду. Тривалість життя – від 10 до 15 років. Має унікальну здатність до регенерації – може відрощувати кінцівки.

Ангорський кролик, найдревніший представник домашніх кролів, має шовковисту й довгу шерсть. Цей вид кроликів походить із території сучасної Туреччини. Зараз існує декілька порід ангорських кроликів: французький, англійський, гігантський та шовковий. Серед них англійська порода – найменша (важить 2,3 кг), а гігантський різновид важить 4,5-10 кг.

Восьминіг Думбо має схожі на вуха плавці на тілі. Живе на глибинах 300-400 м, може доростати до 20 см. Належить до невеликих напівгелеподібних восьминогів.

Риба-капля – дуже незвичайна істота, що видно хоча б з її фотографії. Вона живе на великих глибинах біля узбереж Австралії і Тасманії. Дослідники зазначають, що риба може вижити на глибинах, де тиск у десятки разів вищий, ніж у верхніх шарах моря. Її желеподібне тіло менш щільне за воду, завдяки чому риба може плавати на глибинах.

Носач – найбільш дивовижна у світі мавпа. Також відома як «голландська мавпа». Ці тварини населяють мангрові болота, ліси острова Борнео. Мають дуже великий ніс, при чому в самця він значно більший, ніж у самиціі. Коли мавпочка чимось роздратована або знервована, її ніс починає збільшуватись і червоніти. Дитинчатка народжуються чорненькими, із синіми мордочками.

Міксина – це риба, котра має довге вугроподібне тіло зі схожим на весло хвостом. Колір варіюється від рожевого до блідо-сірого, іноді з темними плямами. Рот без видимих ознак щелеп, проте навколо нього є щупальцеподібні вирости. Довжина риби – 40 см, найдовша особина мала довжину 127 см; деякі види міксин бувають маленькі – лише 18 см. Доросла риба виділяє слизьку клейку речовину, котра здатна за лічені хвилини перетворити відро води на в’язкий гель.

Пурпурова, або свинячоноса жаба – різновид великої земляної жаби, який відкрили у 2003 році. На вигляд – кавалок желеподібної маси пурпурового кольору. Жаба примітна маленькою головою з хоботом. За 150 мільйонів років тваринка практично не змінила свого вигляду. Вона часто трапляється у Західних Гатських горах в Індії.

Риба-жаба сягає максимальної довжини 40 см. Це створіння може виживати у різних умовах, тому НАСА в 1997 році обрало серед інших тварин, щоб відправити у космос. Там на рибі-жабі вивчали вплив мікрогравітації.