У фільмі глядачам наочно показали, як правильно виростити маніяка. З дитинства мати має залякувати хлопчика, третирувати його і придушувати сексуальність. В результаті він стає людиною, що поєднує у собі женоненависництво з неймовірною любов’ю до «матусі». Перука, сукня, жіноча шкіра додаються... Сцена з дівчиною, що кричить у душі, яку зараз цитують всі кому не лінь, вперше була продемонстрована саме у «Психозі».

До «Попутника» жахи і трилери переважно експлуатували гротескні образи маніяків, а фільм Роберта Гармона показав, що може трапитись, коли раптом підсадити до себе симпатичного автостопера з очима кольору небесної блакиті. А трапитись може неймовірне, попри не надто ефектну зав’язку. На відміну від інших маніяків, Джон Райдер не потерпає від комплексів і не обмежується у засобах самовираження.

Найбільш незлобивий з вигляду маніяк насправді виявився релігійним фанатиком, з лиця якого не сходить відсторонена усмішка навіть під час катування своїх жертв і власної смерті. Несучи символічну відплату за сім смертних гріхів, Доу не цурався вбивати і цілком невинних людей, а його квартира – просто взірець того, як має виглядати помешкання справжнього маніяка.

Бікл, нью-йоркський таксист із загостреним почуттям справедливості, може, і не найбільш кривавий із представлених персонажів. Але коли йдеться про психічні відхилення, тут він дасть фору навіть тим, хто розташований вище у рейтингу. Постановивши боротися з негідниками свого міста, Тревіс і сам не помітив, як став одним з них. Кохання до малолітньої повії у виконанні Джоді Фостер – пікантний штрих, якого бракує іншим кіноманіякам.

«ТРБ» став першопрохідцем слешерів – жанру жахів, де більш важлива не витонченість убивств, а їхня кількість і надмір розчленувань. Шкіряне Обличчя першим додумався використати для цього бензопилку – ефективно для маніяка, ефектно для глядачів. Як і багато інших жахів 70-х, фільм заробив статус класики й обріс ремейками.