1. Першим у рейтингу стоїть ім’я французького президента Фелікса Фора (Félix Faure). Іронія долі: його обрали на цю відповідальну посаду, бо вважали простакуватим і нездатним на аморальні вчинки та інтрижки. Аж раптом…

16 лютого 1899 року президент Франції Фелікс Фор помер від серцевого нападу. Його причиною була ще зовсім юна, проте досвідчена і гаряча Маргарита Стенель (Marguerite Steinheil). Саме у момент, коли пан президент мав досягнути моменту petit mort (фр. «маленька смерть» – оргазм), його спіткала grand mort – (фр. «велика смерть»). Можна лише уявити жах однопартійців покійного і радість бульварної преси наступного дня.

Втім, Фору можна лише позаздрити: щасливішої смерті годі й придумати, а помер він, не зраджуючи принципів велелюбної нації.

2. Хрисипп – видатний філософ античності, вдихнув друге дихання у школу стоїків. Він був великий філософ свого часу, проте коли йшлося про випивку та гулянки, тут теж мало хто міг з ним змагатися.

Легенда оповідає, що якось Хрисипп ішов разом зі своїм вірним віслюком із чергової гулянки. І господар, і тварина були трохи випивши. Віслюк нахилився, щоб спробувати плодів фіги. Мабуть, це видовище дуже кумедне, бо Хрисипп почав так сміятись, що помер від сміху. Це був важкий удар для греків: стоїки втратили свого наставника, а пияки – авторитета.

3. Есхіл – основоположник грецької трагедії. Нині не один студент гуманітарних вузів згадує його незлим тихим словом, бажаючи Есхілу і його безсмертним творінням всіляких гараздів.

Жив Есхіл на острові Сицилія. Цей острів здавна відомий тим, що тут мешкають чимало орлів. А орли люблять поласувати черепашим м’ясом. Проте як добути делікатес із міцного панцира? Орли – птахи недурні, тож додумалися скидали черепах із висоти на каміння.  

Кажуть, того фатального ранку Есхіл вигрівав на сонечку свою блискучу лисину, а орел, який пролітав над ним у пошуках каменя, на якому він зміг би розбити панцир своєї смачної здобичі, не придумав нічого кращого, як скинути черепаху на голову поета. В результаті Есхіл загинув, а черепаха лишилася цілою та неушкодженою.

4. Арій – один із найбільш відомих єретиків раннього християнства. На одному із церковних зібрань він припустив, що існував такий час, коли Сина Божого не було – лише Бог Отець.

Як писав один із його опонентів, Арій з охоронцями прямував до імператорського палацу в Константинополі. Раптом він відчув себе зле. Разом із випорожненнями з нього вийшли нутрощі – печінка і нирки. Арій помер майже відразу від кровотечі. Злі язики говорили, що це було політичне вбивство – отруєння. Якщо це правда, то вбивця був жорстокою людиною.

5. Ірод Великий, цар Іудеї. Здобув лиху славу через таку сумнівну акцію як побиття немовлят.

Сучасні вчені стверджують, що крім хвороби нирок Ірод страждав від особливого різновиду гангрени. Історик Флавій Жозеф описав такі симптоми: свербіння, біль у кишечнику, часте дихання, конвульсії та гангрена геніталій. Що ж, за вбивство невинних дітей ще й не те буває.