1. Лінус Торвальдс (Linus Torvalds)

Одна справа – швиденько придумати комп’ютерну програму, а інша, набагато важча, – створити цілу операційну систему.

Беручи до уваги той факт, що більшість сучасних операційних систем базується на вже наявних успішних мережевих ОС, стає зрозуміло, чому хлопець із Гельсінкі опинився на першому місці рейтингу.

 
Легенда розповідає, що пан Торвальдс написав ядро коду для системи Linux на зворотному боці лопати одного довгого зимового фінського вечора. Проте справжня історія не менш захоплива: 21-річний студент написав перші версії клону Unix у вільний від занять час, щоб підключитися до серверів Гельсінкі у 1991 році.

За наступні сімнадцять років Linux перетворився на одну з найбільш популярних операційних систем у світі (правда, переважно серед комп’ютерних маніяків).

Linux висік іскру, яка освітила шлях до розвитку ресурсів вільного безкоштовного програмного забезпечення. У наш час цей рух перетворився на основу для поширення соціальних мереж та ідеї співпраці у мережі.

Хочеться також зазначити, що Лінус народився і працює у країні, де мешканцям притаманна риса ділитися ідеями безкоштовно. Якби пан Торвальдс жив в Америці, він, швидше за все, давно став би мільярдером. Натомість він продовжує жити у скромній квартирі й багатіє думкою про те, що його ідеї змінили комп’ютерний світ раз і назавжди.  

У 70-ті роки навіть мільйонер не міг уявити у своїй власності комп’ютер – для його функціонування в домі треба було встановлювати цілий термінал. Возняк змінив ситуацію, розробивши машину, яку було дуже просто використовувати, встановлювати, і що найголовніше – її комплектація була недорогою.

На цьому заслуги Возняка (для друзів – Воз) не закінчуються. Він накидав на папері першу операційну систему для комп’ютерів Apple.

Стів досі не забув своє «ботанічне» минуле: він ночами зламує програмні коди просто з любові до самого процесу. Останніми десятиліттями він не впливає на розвиток технологій, оскільки цілком присвятив себе викладанню та іншим проектам.

3. Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee)

Не було б перебільшенням сказати, що якби не Бернерс-Лі, ви нізащо не прочитали б цієї статті.

Бернерс-Лі, працюючи у відомій лабораторії CERN (Європейська організація ядерних досліджень), у 1989 році був ініціатором створення проекту ENQUIRE, під час роботи над яким написав базові протоколи World Wide Web. У 1993 році лабораторія CERN оголосила цей протокол доступним для всіх. 

Якби Бернерс-Лі запатентував свій винахід, сьогодні його статки дорівнювали б бюджету маленької країни. Проте він відкинув цю думку, щоб не ставати на заваді швидкому розвиткові технології, котра змінила навіть людські стосунки.

Зараз Бернерс-Лі активно підтримує свій винахід, виступаючи проти цензури в Інтернеті. Він бере участь у розробці нового покоління Інтернет – семантичної мережі.

Легенда розповідає, що у віці десяти років Крей за допомогою конструктора створив декодувальний пристрій для азбуки Морзе. Кажуть також, що у вільний час він займався перебудуванням логічних ланцюжків у комп’ютерних системах.

Попри те, що створені ним машини під час холодної війни використовував військово-промисловий комплекс, пізніше вони почали працювати на мирні цілі: пошуки ліків, діагностика хвороб, дослідження зміни клімату. На жаль, цей чоловік уже не зробить внеску в розвиток супермашин – Сеймур Грей загинув через нещасний випадок у 1996 році.

5. Марк Андрессен (Marc Andreessen)

Марк Андрессенразом з Еріком Біна відповідальні за «поширення у масах» першого мережевого браузера Mosaic.

Дізнавшись про винахід Бернерса-Лі, скромний студент коледжу Марк Андрессен вирішив створити браузер, який полегшив би користування Інтернетом звичайним людям. Це призвело до виникнення конфлікту між двома науковцями: Бернерсу-Лі не подобалося, що Андрессен заклав у роботу браузера можливість показувати картинки в онлайн-режимі. Учений вважав, що інтернет-ресурси мають бути лише текстовими.

 
Mosaic згодом перетворився на браузер Netscape Navigator і протягом років був фактично додатком для доступу в Інтернет. Це так нажахало компанію Microsoft, що Редмонд почав брудну війну проти розробників Netscape, за що й був пізніше оштрафований на сотні мільйонів доларів. Ці події відомі під назвою «війни браузерів». Пізніше корпорація AOL придбала Netscape за $4,2 млрд.  

Андрессен, ставши мільйонером, присвятив свою діяльність соціальним мережам – він є членом ради директорів Facebook та інвестором у перспективну систему Digg. Він є одним із небагатьох успішних «ботаніків», які не цураються фанфар публічної слави. Марк Андрессен – це своєрідне поєднання здорових амбіцій керівника і знань комп’ютерного генія.  

6. Контр-адмірал США Грейс Хоппер (Rear Admiral Grace Hopper)

Серед сотень жінок, які відзначились у комп’ютерній сфері, Грейс Хоппер посідає чільне місце.

Під час Другої світової війни Грейс Хоппер покинула безтурботне студентське життя й подалася у військово-морські сили США. Вона займалася програмуванням спочатку на комп’ютері Mark One, а згодом на UNIVAC. Хоппер відмовилася від звання професора, хоча наступні 30 років вважалася світочем у галузі IT.

Грейс була піонером можливості програмування англійською мовою. З метою втілити цей задум вона винайшла мову FLOW-MATIC, яка стала ключем до мови COBOL. Саме завдяки Хоппер виник термін «баг» (англ. bug – жук) на позначення збою в роботі програми. Коли метелик потрапив до реле комп’ютера, Грейс записала в журнал, що трапився баг – так і пішло.

Після виходу на пенсію старенька була постійним консультантом DEC (Digital Equipment Corporation, американської корпорації з розробки електронного обладнання) до самої своєї смерті у віці 85 років.

7. Джек Кілбі та Роберт Нойс (Jack Kilby, Robert Noyce)

Ці люди навіки увійшли в історію комп’ютерної науки завдяки одному з найважливіших винаходів – інтегрованому циклу.

Кілбі винайшов інтегрований цикл влітку 1958 року, поки решта команди Texas Instruments була у відпустці. Інженер-новобранець використав єдиний блок германіуму для побудови всіх необхідних компонентів для електронного циклу. Тепер не треба була паяти тисячі компонентів в одну плату.

Через шість місяців Роберт Нойс, окремо від Кілбі, сконструював цикл із єдиного блоку силікону. Метод Нойса ліг в основу створення першого у світі мікропроцесора, завдяки якому комп’ютери набули своїх компактних розмірів.

Без цих двох чоловіків ПК все ще могли б сягати розмірів кімнат і працювати на дуже крихкій механіці. Обидва інженери отримали по Нобелівській премії.

8. Алан Тюрінг (Alan Turing)

Не буде перебільшенням сказати, що Алан Тюрінг і його команда у Bletchly Park (осередок британської розвідки у часи Другої світової війни) врятували життя мільйонам людей і проклали шлях, яким нині йдуть високі технології.

Геніальний молодий математик Тюрінг був ключовою фігурою у створенні принципів дії штучного інтелекту. Тест Тюрінга є одним із сучасних стандартів штучного інтелекту. Він розгадав шифрувальні коди німців, завдяки чому тривалість війни скоротилась на декілька років, а також був частиною команди, яка сконструювала перший програмований комп’ютер «Колосс».

Тюрінг безсумнівно міг би запропонувати ще безліч корисних винаходів для людства, та він став жертвою переслідувань, оскільки був гомосексуалістом. Його направили на примусову терапію, звільнили з роботи у розвідці, а в 1954 році знайшли його тіло зі слідами отруєння ціанідами. Якби він і далі жив, сучасні комп’ютери мали б зовсім інший вигляд.

9. Ричард Столлман ( Richard Stallman)

Якщо Лінус Торвальдс висік іскру явища, яке ми називаємо рухом за відкриті ресурси програмного забезпечення, то Столлман нарубав дров, запалив тирсу і долив масла у вогонь великого багаття.

Під час роботи в MIT (Массачусетський інститут технологій, що серед іншого розробляє ліцензії на безкоштовне програмне забезпечення) Столлман створював стандарти вільного програмного забезпечення. Пізніше проект перетворився на GNU – вільну Unix-подібну систему. Крім того, він був провідним програмістом, рукам якого належить компілятор GNU і проект Emacs.

Зараз Ричард подорожує світом і поширює свою філософію вільного доступу до програмних кодів.

10. Пол Аллен (Paul Allen)

Можна впевнено сказати: якби не Пол Аллен, Білл Гейтс не став би найбагатшою людиною на Землі. Саме Аллен переконав Гейтса покинути Гарвард і започаткувати власну справу. Аллен не сумнівався у своїх силах, бо був видатним програмістом.

Аллен став ключем до раннього успіху Microsoft. Завдяки йому компанія купила систему QDOS, яку перетворили на DOS – наріжний камінь прогресу Microsoft.

Кажуть, що розрив між друзями стався після того, як Аллен одного чудового дня пропустив роботу, щоб піти подивитись на приземлення першого космічного шатла.

Після тяжкої боротьби із раком Аллен звільнився і зараз використовує своє величезне багатство для створення й підтримки нових технологій. У нього є яхта і власний підводний човен – дуже нехарактерно для комп’ютерника-«ботаніка».