Податкове навантаження в Україні та світі

У рамках дослідження «Ведення бізнесу 2008» фахівці Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації детально проаналізували механізм оподаткування у 178 країнах.

Оцінювали податки та обов’язкові відрахування, встановлені урядом на державному і місцевому рівні, які має сплачувати кожне підприємство. У дослідженні розглядали такі податки: податок на прибуток, відрахування до соціального фонду, податок на майно, податок на дивіденди, податок на приріст капіталу, податок на фінансові угоди тощо.

Аби виміряти податки та відрахування, які сплачує середня компанія, а також оцінити складність податкової системи країни, проводять ситуаційні дослідження фінансової звітності за останній рік. Експерти в кожній окремій країні підрахували розмір податків та відрахувань. Також зібрали інформацію про частоту перевірок компаній податковими службами. Проект розробляли і втілювали спільно з компанією PricewaterhouseCoopers.

Україна посіла передостаннє 177 місце. Гірший за наш результат лише у Білорусі. Український підприємець має сплатити 99 податків, що займе в нього 2085 годин. За даними звіту «Ведення бізнесу 2008» податок на прибуток в Україні становить 12,2% від прибутку підприємства; загальна ставка оподаткування сягнула 57,3% від прибутку. На Мальдівських островах, які очолили рейтинг, підприємець має сплатити 1 податок, а загальна ставка оподаткування становить 9,1% від прибутку.

Загальний індекс у рейтингу систем оподаткування вирахували з кількох показників.

Індикатор податкових виплат відображає загальну кількість податків і відрахувань, метод сплати, частоту сплати і кількість державний органів, задіяних у процесі. Цей індикатор також включає споживчі податки, такі як податок на продаж і ПДВ. Ці податки зазвичай сплачує споживач. Хоча вони і не впливають на показники роботи компанії, але збільшують адміністративне навантаження на підприємців, тож їх включили в індекс.

Кількість платежів включає електронну звітність. У країнах, де є можливість подавати податкову звітність в електронному вигляді і цим користуються більшість підприємств, вважається, що податок сплачується раз на рік, навіть якщо виплати роблять частіше. Відносно податків, які сплачуються через третіх осіб, наприклад, податок на відсотки, який сплачується фінансовою установою, або податок на пальне, який сплачується дистриб’ютором, тільки одна виплата береться до уваги, навіть якщо їх більше.

Якщо більше двох податків або відрахувань сплачуються по одній і тій самій формі, це розглядається як одна виплата. Наприклад, якщо обов’язкові відрахування до фонду медичного страхування і в пенсійний фонд сплачуються одночасно, враховується тільки одне з цих відрахувань.

Витрати часу підраховують у годинах на рік. Цей індикатор вимірює час, витрачений на підготовку і подачу податкової звітності, сплату основних типів податків: на доходи юридичних осіб, на продаж і на додану вартість, на фонд заробітної плати і відрахування до фондів соціального захисту. Час на підготовку включає тимчасові витрати на збір інформації про сплату податків. Якщо необхідно вести окрему бухгалтерію для оподаткування і проводити окремі розрахунки, то час, витрачений на ці операції, теж приймається до уваги. Цей час враховується, тільки якщо бухгалтер вимушений працювати у позаробочий час для виконання вимог податкового законодавства. Строк на подачу податкових документів включає час, витрачений на заповнення податкових форм і здійснення підрахунків.

Індикатор податкової ставки вимірює розмір податків і обов’язкових відрахувань, що сплачуються підприємством, і виражається як відсоток від комерційного прибутку. В рамках дослідження оцінюються податкові ставки в 2006 фінансовому році. Загальна кількість податків визначається як сума всіх податків і відрахувань, які сплачує підприємство. Податки, які розглядаються в рамках цього дослідження, можуть бути розділені на 5 категорій: податки на доходи і прибутки юридичних осіб, відрахування до фонду соціального захисту і податки на робочу силу, які сплачує роботодавець (сюди входять усі обов’язкові відрахування, навіть якщо вони сплачуються до приватного пенсійного фонду), податки на нерухомість, оборотні податки та інші (муніципальні збори і податки на засоби пересування і пальне).

Комерційні прибутки визначаються як сума прибутків, за винятком вартості проданих товарів, заробітних плат, адміністративних витрат, резервних засобів, сплачених відсотків за кредитами та амортизаційних відрахувань. До комерційних доходів додаються приріст капіталу (від продажу власності) і процентні доходи. Для підрахунку амортизаційних відрахувань застосовується метод рівномірної амортизації з наступними ставками: 0% для земельних ділянок, 5% для будівель, 10% для устаткування, 33% для комп’ютерів, 20% для офісного обладнання, 20% для вантажівок і 10% для витрат на розвиток бізнесу.

Така методологія використовується PricewaterhouseCoopers для підрахунку загального податкового навантаження. Загальне податкове навантаження вимірює податки, які сплачуються компаніями і які впливають на їхні звіти про прибутки і збитки.